“Я пожартував”: мінус 100 тисяч бойових за сексуальні домагання в ЗСУ
Сьогодні в лавах Збройних сил України перебуває близько 75 тисяч жінок. Попри стрімке зростання кількості військовослужбовиць та їхню безпосередню участь у бойових діях, жінки продовжують стикатися з гендерними упередженнями, недооцінкою командування та випадками сексуальних домагань.
Радниця з гендерних питань Генерального штабу ЗСУ Оксана Григор’єва в коментарі для hromadske детально окреслила поточний стан справ, механізми притягнення до відповідальності та зміни в законодавстві, покликані захистити військових.
Роль жінок у сучасній українській армії
Повномасштабне вторгнення суттєво змінило гендерний баланс у Збройних силах. За словами радниці Генштабу, жінки дедалі частіше обирають військову кар’єру, про що свідчить статистика:
- Загальна чисельність: близько 75 тисяч жінок (з них 56 тисяч – військовослужбовиці, 19 тисяч – цивільний персонал).
- Бойові посади: щонайменше 20 тисяч жінок виконують завдання безпосередньо на фронті.
- Спеціалізації: жінки служать операторками БпЛА, розвідницями, снайперками, саперками, бойовими медикинями, а також входять до груп контролю бойового стресу.
- Динаміка зростання: порівняно з початком великої війни кількість жінок-курсанток у військових закладах зросла у п’ять разів, а кількість офіцерок – удвічі.
Ці показники демонструють прагнення жінок розвиватися у військовій сфері та свідчать про поступове впровадження гендерної політики в ЗСУ. Однак системні проблеми залишаються актуальними.
“Скляна стеля” та гендерні стереотипи
Найпоширеніша проблема, з якою стикаються жінки в армії, – це недооцінка їхніх професійних навичок. Зазначається, що військовослужбовицям часто відмовляють у призначенні на бажані посади виключно через їхню стать. Командування на місцях іноді керується стереотипами, блокуючи кар’єрний ріст кваліфікованих фахівчинь.
Сексуальні домагання: від жартів до доган
Більш гострою проблемою є сексуальні домагання. Оксана Григор’єва констатує, що такі випадки існують, проте довести провину кривдника на практиці буває вкрай складно.
Часто інциденти зводяться до різного сприйняття ситуації.
Хтось – принизив, а хтось вважає, що не принизив. Хтось каже, що мене домагалися, а інший каже: “Та я не домагався, я пожартував”, – пояснює Григор’єва.
Якщо факт домагань вдається довести, на обвинуваченого чекає сувора відповідальність:
- Сувора догана: відповідний запис про сексуальне домагання вноситься до особової справи військовослужбовця.
- Фінансові санкції: позбавлення премії за участь у бойових діях (наразі це 100 тисяч гривень).
- Пониження у посаді: застосовувалося до фігурантів минулих інцидентів.
Для превенції подібних випадків у підрозділах проводять роз’яснювальну роботу. Військовим пояснюють правове визначення сексуальних домагань та наголошують на принципах рівності.
Як працює механізм скарг сьогодні
Наразі у Збройних силах не створено окремої спеціалізованої “гарячої лінії” для повідомлень про дискримінацію чи домагання. Алгоритм дій виглядає так:
- Звернення фіксуються через загальну гарячу лінію Міністерства оборони.
- Далі скарги розподіляються відповідно до родів та видів військ.
- Здебільшого питання вирішуються на рівні командувань та безпосередньо у військових частинах.
- Кожне звернення супроводжується службовою перевіркою або розслідуванням, до яких обов’язково залучаються психолог та гендерний радник.
Законодавчі зрушення
Механізми захисту прав військовослужбовців поступово вдосконалюються. У системі Міноборони вже діє наказ про використання гендерно чутливої мови.
Крім того, Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 13037, який спрямований на запобігання й протидію проявам дискримінації та сексуальним домаганням. Цей документ вносить необхідні зміни до Дисциплінарного статуту ЗСУ та Статуту внутрішньої служби, створюючи чіткішу правову базу для захисту честі та гідності кожного військовослужбовця, незалежно від статі.
Читайте також:
Зарплата 20 тисяч проти $5000 за вихід з буса: реальні доходи у ТЦК
Суд у Прилуках вивчив докази вини поліцейської у загибелі дитини на переході
Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”
