Вінниця прощається з Героєм, який став Янголом-охоронцем на полі бою

Сумна звістка облетіла Україну – 29 червня 2025 року, поблизу села Юнаківка на Сумщині, обірвалося життя молодшого сержанта Олександра Вуглицького. Йому навічно залишилося 28 років. Воїн 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади, оператор БпЛА, він до останнього подиху відстоював суверенітет та незалежність нашої країни.

Знову у стрій

З початком повномасштабного російського вторгнення Олександр, не вагаючись, знову став на захист Батьківщини. Він мав досвід служби у Збройних силах України, тож коли країна опинилася під ударом ворога, його вибір був очевидним – захищати свій дім, свою родину, свою Україну.

Олександр за допомогою своєї “пташечки” знищив не одного клятого загарбника. За розповідями побратимів, він усе робив із холодною головою, був безстрашним та сміливим, – згадує мати полеглого Захисника Людмила.

Янгол-охоронець на полі бою

Мати Олександра розповідає не лише його бойові якості, а й глибоку людяність. Одного разу, під час бойових дій, коли побратими опинилися в біді, Олександр не лишився осторонь. До прибуття евакуаційної машини він особисто надавав медичну допомогу пораненим. Цей вчинок викликав щиру подяку від рідних врятованих воїнів, а його мати, Людмила, зізнається, що її переповнювала гордість за свого сина.

Остання мить його життя стала вінцем його героїчного шляху.

У своєму останньому бою він став Янголом охоронцем ще для одного побратима, буквально прикривши його своїм тілом від смертельних осколків…, – зі сльозами на очах розповідає пані Людмила.

Вінниччина пам’ятає: Життєвий шлях Героя

Народився Олександр Вуглицький 29 серпня 1996 року у селі Пултівці Вінницького району. Він прагнув пов’язати своє життя з педагогікою, здобувши професійну освіту у Вінницькому гуманітарно-педагогічному коледжі, а згодом – у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М. Коцюбинського за спеціальністю “фізичне виховання та спорт”. Три роки служив за контрактом у ЗСУ, а після повернення до цивільного життя працював у “Новій пошті”.

Але найбільшим його скарбом була родина. Олександр з дружиною виховував двох синочків – п’ятирічного Дмитрика та однорічного Данилка.

Олександр надзвичайно пишався родиною. Був дуже турботливим батьком. Діти росли у сім’ї, огорнуті його теплом та любов’ю, що відчувалась навіть на віддалі, – згадує мати.

Вона додала, що навіть на фронті, у короткі моменти затишшя, він щодня намагався зв’язатися з сім’єю по відеозв’язку, щоб розрадити та підтримати. У тих розмовах він завжди казав, що у нього все добре, але дуже сумував за своїми хлопчиками.

Останній шлях Героя

Сьогодні, четвертого липня 2025 року, Вінниччина прощається зі своїм Героєм. Церемонія прощання із Олександром Вуглицьким відбудеться у селі Пултівці за адресою: вул. Приозерна, 29, та у Вінниці за адресою: просп: Юності, 25. О 12:00 поминальну панахиду відслужать у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору. Поховають воїна о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Висловлюємо глибокі співчуття рідним та близьким Олександра.

Вічна пам’ять полеглим Захисникам України!

Читайте також:

Від “кіборга” до командира ТРО: Герой бореться за життя

«Треба йти на столицю, щоб Вінниця була у безпеці» – загиблий Герой «Гром»

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”