Найдовший будинок Луцька та його європейські прототипи

У 33-му мікрорайоні Луцька розташований легендарний “Будинок-вулик”, або “Велика китайська стіна”. Це найдовший житловий будинок у світі: його довжина – 3265 метрів, а 88 під’їздів об’єднані у 38 адрес на двох вулицях. Будівництво тривало з 1969 по 1980 рік, і комплекс став першим великим житловим масивом у північній частині Луцька, у Завокзальному районі.

Архітектура та конструкція
Комплекс базується на трибічній блок-секції з проїздом і вбудованими службами на першому поверсі. Шестикутні двори створюють відчуття простору та ритму забудови, а поєднання п’яти- та дев’ятиповерхівок дозволило економити матеріали та зменшити тепловтрати.
За словами архітектора Ростислава Метельницького, підхід був новаторським для радянської архітектури того часу.
Нам вдалося створити просторі двори і ритмічну структуру, не перетворивши будинок на суцільну стіну,- казав архітектор.
Будинок має дванадцять зламів у плані, що робить його візуально динамічним і не схожим на одну довжелезну стіну. Таке рішення також дозволило заощадити матеріали та зменшити тепловтрати.
Життя мешканців
Шестикутні двори стали центром життя мешканців: тут розташовані дитячі майданчики, лавки, спортивні зони, а вздовж дворів – магазини та сервісні приміщення. Мешканці організовують спільні свята, культурні заходи та навіть невеликі ярмарки.
В мережі активно жартують:
- «Уявляєте вайбер чату цього будинку?»
- «Страшний сон кур’єрів Нової пошти»
Дійсно, уявити логістику в такому “місті в місті” непросто.
Європейський прототип: Фогельштанг у Мангаймі
На 10 років раніше у Мангаймі (ФРН) побудували район Фогельштанг (1964–1971). Там поєднували висотні 23-поверхові вежі, чотириповерхівки та односімейні будинки, щоб вирішити проблему дефіциту житла.
Наріжний камінь заклали 10 вересня 1964 року, а під час будівництва археологи виявили понад п’ять тисяч артефактів від палеоліту до середньовіччя. Перші мешканці заселилися вже 1 грудня 1965 року, а район швидко став місцем з розвиненою інфраструктурою та рекреаційними зонами: торговими центрами, бібліотекою, критим басейном, двома озерами та спортивними об’єктами.
Фогельштанг відрізнявся соціальною структурою: близько 48% населення мали міграційне минуле, а планування забезпечувало великі зелені зони та відкриті простори. Район також інтегрував культові споруди: протестантські та католицькі церкви, дитячі садки та центри спільнот.
Порівняння луцького та німецького підходів
Обидва райони виникли як відповідь на житлову кризу, проте підходи відрізнялися. Луцьк акцентував на цілісності, ритмічності та просторих двориках, створюючи ефект великого, але не одноманітного будинку. Мангайм поєднав висотні будівлі з малоповерховими, інтегрував соціальне житло, церкви та торгові центри, забезпечуючи різноманітну соціальну структуру і повноцінну інфраструктуру.
Туристична цінність
-Фото на фоні найдовшого будинку світу – must-have для туристів.
-Прогулянка вздовж шестикутних дворів дає уявлення про радянську архітектурну інновацію.
-Можна оглянути внутрішні проїзди та подвір’я, де розташовані магазини та невеликі арт-об’єкти місцевих майстрів.
Цікаві факти
-Один будинок має довжину понад 1,5 км, але завдяки вигинам і дворикам не сприймається як одна стіна.
-Луцький комплекс включено до списку показових об’єктів республіки.
-Жартівливі меми та пости з соцмереж стали частиною локальної культури: будинок – не тільки житло, а й своєрідний символ міста.
Читайте також:
Історія будинку “Слово”, оповитого кров’ю репресованих українських письменників
Історія вінницької психоневрологічної лікарні імені академіка Олександра Ющенка
Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”