Кулеметники переплутали з ворогом одесита, який розмовляв російською

Позивний «Електрик» Михайло отримав через професію — струм завжди слухався його рук. І навіть на війні він лишився тим, хто «з’єднує дроти» — між власним досвідом і молодими бійцями. Нині він служить у 104-й окремій бригаді тероборони ЗСУ «Горинь».  

“Туалет знищено”

Службу я почав ще у дев’яносто третьому, в Повітряних силах на Одещині. Потім були Нацгвардія, АТО. Дебальцеве, Попасна… Місця, де паніка могла виникнути з одного звуку. Хтось почув вибух — і вже “десять танків наступають”. А я знав: страх усе перебільшує, – каже Михайло.

Усміхаючись, він пригадує, як під час одного обстрілу хтось вигукнув, що «туалет знищено».

Приходжу — туалет стоїть. Двері посічені, шифер побитий, але він на місці. І думаю: так само й з людьми — трохи шуму, і вже здається, що все пропало.

“Добровольців приходило море”

Повномасштабне вторгнення Михайло зустрів так само, як більшість ветеранів АТО. Він зібрав речі і пішов до військкомату.

Місць не було — людей приходило море. Потім запитали: хочеш у тероборону? Так я й опинився в “Горині”.

На Донеччині Михайло прослужив понад рік. Каже, що найбільша цінність — це побратимство, яке стирає всі відмінності:

Ми всі різні, але мета одна. У бліндажі неважливо, хто ти, звідки. Ми — одне плече.

Одного дня Михайло побачив, наскільки небезпечною може бути необережність:

Боєць пішов перевіряти зв’язок. Говорив російською — він із Одещини. Наші кулеметники переплутали його з ворогом. Добре, що вижив. Тоді я й збагнув: мова теж може бути зброєю.

Втома не фізична, а в голові

Тепер Михайлу – 50 років. У його голосі чути спокій і втому людини, яка бачила багато, але зберегла внутрішній баланс:

Найважче — це не бути вдома. Втома не фізична, а в голові. Але тримаюсь.

Дома на Михайла чекають дружина, двоє синів і невістка. Після служби він планує повернутися до своєї роботи:

Хочу знову працювати на підприємстві, де був до війни. Там мене підтримували, допомагали. Хочу віддячити. І вдома щось майструвати — це моє.

Читайте також:

З перебитими ногами вивів побратимів із пекла

Чому лікування сказу в Україні стає випробуванням на виживання

Фелікс ЖАНІН, за матеріалами 104-ї окремої бригади тероборони ЗСУ «Горинь»