Напад із ножем у школі Києва кваліфікували як замах на вбивство двох осіб

У Києві правоохоронці кваліфікували напад із ножем у столичній школі як замах на вбивство двох і більше осіб. Під час слідчих дій у телефоні підлітка, який влаштував різанину, виявили листування, що може свідчити про зовнішній вплив, зокрема з боку спецслужб рф. Остаточні висновки наразі не зроблені.

Інцидент стався в одній зі шкіл Оболонського району Києва під час навчального процесу. За даними слідства, 14-річний учень прийшов до закладу з ножем і напав на вчительку та однокласника. Обоє отримали ножові поранення та були госпіталізовані. Медики надають їм необхідну допомогу, їхній стан уточнюється.

Після нападу школяр завдав поранень і собі. Його затримали правоохоронці та також доставили до медичного закладу під нагляд лікарів і поліції.

Слідчі відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 15 та пунктом 1 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України — замах на умисне вбивство двох або більше осіб. Санкція статті передбачає тривале позбавлення волі.

Під час огляду мобільного телефону підозрюваного правоохоронці виявили листування, яке нині аналізується. За попередньою інформацією, воно може вказувати на контакти з представниками спецслужб рф. У Нацполіції наголошують, що всі версії ретельно перевіряються, а слідство триває.

Ми розглядаємо всі можливі мотиви та впливи, зокрема інформаційні,- повідомили правоохоронці.

На місці події працювали слідчо-оперативні групи, криміналісти та психологи. У школі тимчасово посилили заходи безпеки, з учнями та педагогами проводять роз’яснювальну й психологічну роботу.

Правоохоронні органи закликають батьків уважніше ставитися до емоційного стану дітей та повідомляти відповідні служби про будь-які тривожні сигнали. Слідство у справі триває.

Подібні випадки щоразу викликають запитання не лише про безпеку в школах, а й про причини підліткової жорстокості загалом.

Агресія як симптом, а не причина

Українські психологи наголошують, що агресивна поведінка в дітей рідко виникає «на порожньому місці». Психологиня Оксана Гомель у коментарях ЗМІ зазначала, що агресія часто є способом вираження внутрішнього напруження, коли дитина не має навичок або можливостей інакше говорити про свої потреби й переживання.

Агресивна поведінка не завжди означає жорстокість як рису характеру. Часто це сигнал про біль, страх або фрустрацію,- пояснює психологиня.

Фахівці підкреслюють: якщо така поведінка не отримує належної реакції, вона може закріплюватися та загострюватися.

Булінг і тривале приниження

Одним із ключових чинників ризику експерти називають хронічний булінг. Йдеться не лише про фізичне насильство, а й про постійні образи, висміювання, соціальну ізоляцію та цькування в онлайн-середовищі.

За даними ЮНІСЕФ і Міністерства освіти і науки України, значна частина школярів хоча б раз стикалася з проявами булінгу, однак далеко не всі випадки доходять до офіційної фіксації.

Клінічний психолог Володимир Пономарьов у публічних коментарях наголошував, що булінг часто плутають зі звичайними конфліктами між дітьми. Водночас систематичне приниження формує у дитини відчуття безпорадності та соціального відторгнення, яке з часом може трансформуватися в накопичену агресію.

Психічні розлади та травматичний досвід

Дитяча психіатриня та психотерапевтка Юліана Маслак у коментарях Суспільному звертала увагу, що в окремих випадках жорстокість може бути проявом поведінкових або емоційних розладів. Йдеться, зокрема, про:

• розлади опозиційно-викличної поведінки;
• наслідки психологічних травм;
• посттравматичний стресовий розлад;
• порушення прив’язаності.
• Дитина не народжується жорстокою. Дуже часто за агресією стоїть досвід насильства, емоційної занедбаності або хронічного стресу,- зазначала фахівчиня.

У таких випадках без своєчасної психіатричної та психологічної допомоги ризики небезпечної поведінки зростають.

Війна і нормалізація насильства

Окремим чинником українські експерти називають тривале життя дітей в умовах війни. Постійні повідомлення про обстріли, загибель людей, втрати й небезпеку поступово притуплюють чутливість до насильства.

Психологи наголошують: якщо дитина не має безпечного простору для проговорювання страхів і тривоги, насильство може почати сприйматися як допустимий спосіб реагування на конфлікт.

Деструктивний контент і вплив соцмереж

Фахівці з кібербезпеки та дитячої психології звертають увагу на роль соцмереж і месенджерів, де підлітки можуть потрапляти в інформаційні бульбашки з культом агресії, помсти або радикальних ідей.

Міжнародні дослідники булінгу, зокрема канадська психологиня Дебра Пеплер та американська науковиця Дороті Еспелаж, у своїх роботах неодноразово наголошували: агресія серед дітей часто формується в певному соціальному контексті, де насильство підкріплюється схваленням або мовчанням оточення.

Коли система не спрацьовує

Експерти сходяться на думці: майже завжди перед насильницькими діями з’являються тривожні сигнали — різкі зміни поведінки, замкнутість, агресивні висловлювання, ізоляція, зацикленість на темах смерті або помсти.

Проблема в тому, що школа й родина не завжди мають ресурси або готовність ці сигнали помітити. У багатьох закладах освіти бракує психологів, а вчителі перевантажені адміністративною та навчальною роботою.

Читайте також:

Три ліжка та спецтранспорт: як живе найвища людина світу Султан Кесен

Міжнародний олімпійський комітет підозрюють у зловживаннях на користь росіян

Яна ТИХОЛАЗ, «СічНьюз»