«На початку здавалося, що потрапив у фільм про війну: історія добровольця Вадима
Вадим – сержант і командир взводу у стрілецькому батальйоні. Сьогодні за його плечима значний бойовий досвід. Але на початку повномасштабного вторгнення все було інакше: у лютому 2022 року, коли Вадим пішов добровольцем, зброю бачив хіба що в кіно.
Ворог штурмував позиції
Після початку великої війни Вадиму довелося залишити роботу, родину та доньку, яку він дуже любить. Спершу звернувся до ТЦК. Але через відсутність досвіду його тоді не взяли й порадили піти до ТрО – так було швидше потрапити до війська. Так він опинився у 232-му батальйоні 128-ї бригади ТрО з Дніпра.

Вадим згадує, що на початку все здавалося нереальним – ніби він потрапив у фільм про війну. Остаточне усвідомлення прийшло лише під час першого бойового виходу. Це сталося у червні 2022 року, після двох місяців роботи на другій лінії оборони, де бійці копали окопи.

Перед нами штурмові групи зачищали позиції, а наше завдання було зайняти посадки, тримати оборону й підготувати позиції для підкріплення. Щойно ми зайняли місце й почали окопуватися, по нас щільно відпрацювали міномети. Потім ворог кілька разів намагався штурмувати наші позиції. Адреналін тоді просто зашкалював, – згадує Захисник.
«З часом звикаєш»
Згодом були й інші складні бойові виходи, навіть спроби противника оточити позиції. Але тих перших, найгостріших відчуттів уже не виникало.
Було багато важких моментів. З часом ніби звикаєш до цього, втягуєшся, і все починає сприйматися як частина щоденної реальності. Дуже підтримує колектив – коли побратими розуміють одне одного без слів і завжди готові підставити плече, – каже військовий.
У 2022 році доньці Вадима було десять, а тепер їй уже 14. Саме тих років, коли можна щодня бути поруч і бачити, як росте дитина, йому бракує найбільше. Тому він намагається телефонувати доньці щодня – аби вона відчувала, що тато поруч, навіть на відстані.

Я бачу її тільки під час відпустки. Донька питає, коли закінчиться війна, і я зможу просто щодня приходити додому. Відповідаю, що роблю все заради перемоги – щоб війна закінчилася швидше. Щоб ті, хто виїхав за кордон, повернулися додому. І щоб ми всі разом відбудували незалежну Україну. Я вірю, що так і буде, – завершує Вадим.

Після реорганізації бригади у 128-му окрему важку механізовану бригаду «Дике Поле» змінилася і назва батальйону, і вся структура підрозділу. Але Вадим досі носить значок 232-го батальйону – як символ довгого шляху, який почався у лютому 2022 року. Бо навіть коли не знаєш, де завершиться твій шлях, пам’ять про його початок допомагає не втратити напрям.
Читайте також:
Загинув командир 39-ї бригади тактичної авіації полковник Олександр Довгач
Фільм “2000 метрів до Андріївки” здобув престижну премію ASC у США
Фелікс ЖАНІН, за матеріалами бригади «Дике поле»




