Загинув Павло Шибінський, який захищав небо над Вінниччиною

Вінниця сьогодні прощається із двома Героями – Павлом Шибінським і Федором Грибовським. Вони віддали життя за нашу країну, інформують у міськраді. 

Нагороджений «Золотим Хрестом»

Павло Шибінський народився 26 січня 1999 року у Вінниці. Після закінчення школи №11 вивчився на автомеханіка у Центрі професійно-технічної освіти №1 (тепер це Вінницький індустріальний професійний коледж). Після строкової служби в армії працював водієм. Мав донечку, якій три роки.

Павло добровольцем пішов до ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення. Отримав позивний «Sky». Був кулеметником, захищав небо над Вінниччиною.

Потім служив у 32-й окремій механізованій бригаді на посаді водія танкової роти. Був нагороджений нагрудним знаком «Золотий хрест» Головнокомандувача ЗСУ. Останній бій прийняв 22 квітня поблизу села Шилівка (Покровського району, Донецька область). Павлу було 27 років.

За словами рідних, з перших днів великої війни Павло долучився до тероборони та волонтерив. Зокрема, доставляв допомогу сім’ям, які полишили домівки через близькість фронту. Під час відпусток збирав солодощі й возив до дитячого будинку. Зі слів рідних, Павло був шляхетним, щирим, добрим і відкритим. Вмів прощати та ніколи не тримав у серці зла.

Мріяв відновлювати Херсонщину

Федір Грибовський народився 12 вересня 1991 року в мальовничому селі Новокиївка (Херсонська область). Після школи опанував фах маляра-штукатура у Херсонському профтехучилищі. Працював на будівництві у Києві та Вінниці. До міста над Бугом після окупації рідного села переїхали мама і сестра Федора.

Федір пішов до ЗСУ у 2023 році. Воював на Донецькому напрямку у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. Був водієм стрілецького відділення взводу. Загинув 16 листопада 2024 року. Це сталося поблизу села Єлизаветівка (Покровського району). Федору було 33 роки.

Як розповідає сестра полеглого воїна Тетяна, у родині було п’ятеро дітей. Федір – один із наймолодших. Був енергійним, сповненим планів і мрій, усім піднімав настрій. Після війни мріяв відновлювати міста і села та побачити рідну Херсонщину.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!

Читайте також:

«Вишийте, мамо, бронежилет»: з продажу збірки поезій мільйон пішов на ЗСУ 

«Був готовий на все, щоб витягнути своїх»: «на щиті» повернувся Олег Самборик

Фелікс ЖАНІН, «СічНьюз»