У полку “Скеля” без жодного бою масово гинуть новобранці через катування та хвороби

Вони мали пройти підготовку і рушити на передову, натомість їхні життя обірвалися на полігонах та в госпіталях. Гучне розслідування видання “Бабель” підірвало український інфопростір. Щонайменше 26 небойових смертей мобілізованих у 425-му штурмовому полку “Скеля” лише за пів року. Зламані ребра під виглядом “серцевої недостатності”, мінні поля навколо навчальних таборів для залякування втікачів та тисячі важкозалежних людей, яких ВЛК визнала придатними для штурмів – це реальність, яка розгортається просто зараз у тилових таборах елітного підрозділу.

Поки родичі загиблих штурмують суди, а військова омбудсманка Ольга Решетилова заявляє про системний опір правоохоронних органів, ситуація вийшла на рівень Верховної Ради та Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Що насправді коїться за зачиненими воротами полігонів “Скелі” – у детальному розборі лонгріду.

Хроніка небойових втрат: офіційні діагнози проти фактів побиття

Більшість із 26 померлих новобранців, чиї імена вдалося встановити журналістам, пішли з життя невдовзі після мобілізації. Офіційними причинами найчастіше вказують пневмонію, серцево-судинні захворювання або легеневу недостатність. Проте детальний аналіз окремих випадків вказує на наявність важких травм, які передували смерті.

Загибель Володимира Цуканова

32-річного мобілізованого з Миколаївщини Володимира Цуканова привезли до “Скелі” 15 січня, а вже 11 лютого він помер у лікарні від легенево-серцевої недостатності. Судово-медична експертиза виявила у чоловіка тупу травму грудної клітки та дев’ять зламаних ребер. За версією слідства, забій призвів до двобічної гнійної пневмонії. У смерті військового підозрюють молодшого сержанта полку Анатолія Кучера, який у суді спочатку визнав провину, але потім заявив, що лише “нейтралізував” Цуканова, який нібито намагався вихопити зброю в охорони.

Випадок Дмитри Коваля

50-річний волинянин Дмитро Коваль помер 21 березня – менш ніж за місяць після потрапляння до підрозділу. Його серце зупинилося в автомобілі військовослужбовців полку. Попередня причина – неуточнена кардіоміопатія, проте на тілі померлого зафіксували численні синці. Свідки, які проходили підготовку разом із Ковалем, стверджують, що чоловіка били та застосовували до нього примусові медичні процедури. Наразі родина домоглася відкриття кримінального провадження.

Трагедія Віталія Карата

38-річний Віталій Карат із Франківщини помер 14 березня від недокрів’я органів, маючи при цьому переломи ребер і травму грудної клітки. Командування полку висунуло версію, що новобранець упав із сосни, коли намагався самовільно залишити частину. Командир полку Андрій Сурай запевняє, що свідки цього інциденту пройшли поліграф, а на полігоні нікого не били.

“Курятник” та мінні поля: в яких умовах тримають мобілізованих

Свідчення кількох десятків очевидців, з якими поспілкувалися автори розслідування, малюють жахливу картину умов утримання у розподільчому пункті, який між собою військові називають “курятником”.

За словами свідків, у приміщенні одночасно перебувало понад тисячу людей. Значна частина новобранців мала важкі залежності або психічні розлади. Зокрема, у “Скелі” перебували особи на замісній підтримувальній терапії (ЗПТ). Опинившись у підрозділі, вони залишалися без необхідних медикаментів, а належна допомога не надавалася. Командування полку відкидає звинувачення, посилаючись на те, що вони лише приймають людей, яких визнала придатними військово-лікарська комісія (ВЛК).

Окремий шок викликали заяви колишніх мобілізованих про те, що периметр навколо наметових містечок навчальних центрів замінований. На огороджувальних стрічках висять таблички “Міни”. За словами очевидців, були випадки підриву втікачів, після чого керівництво полігону вдавалося до залякувань та стрільби у землю біля поранених. 

Якщо десь написано “міни”, не треба перевіряти це ногою,- прокоментував командир полку Андрій Сурай.

Реакція Офісу військового омбудсмана та системний опір ВСП

Військова омбудсманка Ольга Решетилова підтвердила, що інформація про побиття та знущання у “Скелі” надходила ще з травня – червня минулого року. За її словами, серед постраждалих від неуставних відносин свого часу опинилися журналіст, переведений до полку, капелан суміжної бригади та навіть ціле управління батальйону, який переформовували в 425-й окремий штурмовий полк.

У червні 2025 року представники Офісу Президента та Військової служби правопорядку (ВСП) провели перевірку, вивізши з полку 22 військовослужбовців, які дали свідчення про катування. Попри ідентифікацію групи інструкторів-садистів, керівництво ВСП не вжило жорстких заходів. Службове розслідування Командування Сухопутних військ досі не дало кінцевих результатів.

З початку роботи Офісу Військового омбудсмана у січні 2026 року до правоохоронних органів було направлено дев’ять повідомлень про злочини в цьому підрозділі, проте реакція Офісу Генерального прокурора залишається млявою, через що підозрювані продовжують нести службу.

Корінь проблеми: розмитий штат та мобілізація непридатних

Правозахисники та представники полку сходяться в одному – криза загострилася наприкінці 2025 року, коли підрозділ масштабували з батальйону до полку. Наразі фактична чисельність “Скелі” дорівнює дивізії, тоді як штат і органи управління залишаються на рівні полку. Контролювати таку кількість особового складу фізично неможливо.

Окрім того, Ольга Решетилова підтвердила критичну проблему з якістю мобілізаційного ресурсу:

• Кілька місяців тому у “Скелі” виявили близько двох тисяч осіб із наркозалежністю та іншими хворобами.
• Згідно з наказом № 402, такі особи є непридатними або обмежено придатними, і вони взагалі не повинні потрапляти до штурмових частин.
• Наразі ВЛК не мають прямого доступу до реєстрів осіб, які перебувають на ЗПТ, що дозволяє мобілізувати людей із залежностями.

Представники полку, зокрема речник Олексій Братущак, зазначають, що командування намагається боротися з “неуставними методами”, проте негативні факти часто приховують на місцях. Водночас він наголосив, що попри внутрішні проблеми, бійці “Скелі” продовжують виконувати надскладні бойові завдання на дев’яти напрямках фронту.

Політичний резонанс: розформування чи новий командувач

Ситуація довкола 425-го полку вийшла на найвищий політичний уровень. Народна депутатка Соломія Бобровська публічно звернулася з трибуни Верховної Ради до військово-політичного керівництва країни з вимогою припинити систематичні порушення прав людини. Вона передала звернення до Президента України та бачить два шляхи вирішення проблеми: або повне розформування підрозділу, або відсторонення чинного командира.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у розмовах із правозахисниками висловив думку, що ситуацію може виправити створення окремого командування для штурмових підрозділів, яке нестиме персональну відповідальність. Натомість військова омбудсманка Ольга Решетилова вважає такий крок ризикованим через загрозу масштабування негативних практик і пропонує інше рішення – підпорядкувати окремі штурмові підрозділи кожному корпусу задля забезпечення жорсткого контролю та формування здорової військової дисципліни.

Правозахисники наголошують: відсутність реакції з боку Верховного Головнокомандувача на події в “Скелі” може нівелювати будь-які спроби побудувати ефективну систему захисту прав українських військовослужбовців.

Читайте також:

У Кропивницькому депутатка та посадовиця ЖЕО викрала дитину в матері

Кати у білих халатах: як медики рф знущаються з українських полонених

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”