«Укриття, яке рятує життя»: історія артилериста з позивним «Далекобійник»

До повномасштабної війни будні Мирона проходили за кермом вантажівки – кілометри доріг, звичний ритм і далекі рейси. Тепер замість трас – польові шляхи, замість вантажів – артилерія, а над головою – небо, звідки щомиті може прийти загроза.

Готує позиції для артилерії
Мирон – військовослужбовець самохідного артилерійського дивізіону 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, із позивним «Далекобійник». Він став до лав ЗСУ добровільно у березні 2022 року.
Сьогодні його головне завдання – підготовка позицій для артилерії: облаштування укриттів, маскування техніки та створення умов, які дають шанс побратимам вижити.
Разом із командирами Мирон підбирає місця для нових позицій. Робота починається з укриттів для особового складу, далі – для техніки. Кожен етап потребує часу: викопати, укріпити, накрити, замаскувати. Іноді на одну позицію йде до місяця.

Спершу облаштовуємо великий бліндаж, щоб було де жити. Потім беремося за основну позицію для техніки. Все потрібно зміцнити, перекрити й добре замаскувати, – розповідає військовий.

Підходи до маскування змінилися 
За роки війни підходи до маскування суттєво змінилися. У 2022-у році достатньо було сховати техніку в лісі та накрити її сіткою.

Тоді ми ще не мали досвіду. Приїхали, викопали позицію, зробили бліндаж – і цього вистачало, – згадує Мирон.

Сьогодні цього вже замало. FPV-дрони, розвідка та сучасні засоби спостереження змушують діяти інакше.

Тепер головне правило – закопуватися. Чим глибше, тим безпечніше.

Питання виживання
Техніку буквально ховають у землю, укріплюють конструкціями, накривають кількома шарами деревини та ґрунту. Це не просто інженерна робота — це питання життя.
Мирон переконався в цьому особисто.

Якось підрозділ отримав нову машину. Хлопці підготували для неї позицію й укриття. Після удару саме це укриття врятувало їм життя, – пригадує він.

Були випадки, коли FPV-дрон намагався залетіти просто в бліндаж. Завдяки захисним конструкціям він не потрапив усередину. Кілька військових зазнали контузій, але всі залишилися живими.
Робота важка – і фізично, і морально.

Працюємо стільки, скільки вистачає сил, – каже боєць.

На яких напрямках воював
За час служби Мирон побував на Херсонщині, під Соледаром, у Бахмуті, Кураховому, Вугледарі та на Запорізькому напрямку.

Підрозділ тримається на людях. У нас кожен готовий їхати туди, де найважче.
Війна постійно змінюється і до цього потрібно адаптуватися. Те, що працювало вчора, сьогодні вже може бути неефективним. Тільки звик до одного – вже треба вчитися новому. Постійно думаєш, як краще захистити людей і техніку.

Читайте також:

Відомий український блогер мобілізувався до ЗСУ: що відомо про службу

Врятував пораненого побратима і протримався з ним без підтримки сім діб

Володимир ПРИСЯЖНЮК, за матеріалами 128-ї бригади