«Або ти — або тебе»: історія піхотинця з позивним «Доктор»

Військовий із позивним «Доктор» – із Харкова. Він воює у 59 окремій штурмовій бригаді безпілотних систем ім. Якова Гандзюка. На її сторінці в соцмережі й розповіли історію «Доктора».

Добре «вилікував» ворогів

Позивний «Доктор» мені дали після мого першого штурму. Побратими пожартували, що я добре «вилікував» ворогів. Насправді я просто виконував свою роботу. На війні вибору нема: або ти, або тебе.

Той перший бій був важким. Не стільки морально, скільки фізично. Мені 39, хлопці молодші, біжать, кричать: «Давай швидше!» А ти видихаєшся, але мусиш іти за ними.

Сьогодні я — піхотинець. Раніше було легше, мабуть, через кращий стан здоров’я. У піхоті ніби менше руху, але ноги вже не ті. Найголовніше — утримати позицію та надійно сховатися, щоб ворог не вирахував тебе.

«У полон не піду. Знаю, як поводиться ворог»

Страх — це нормально. Він є в усіх. Але важливо — як ти з ним справляєшся. Ті, хто здатен триматися, виконують найнебезпечніші завдання.

32 дні на позиції … Кожен день — це вибухи, обстріли, постійне напруження. Вже на восьмий день відчуваєш, як «ламає». Тоді доводиться шукати внутрішні резерви, змушувати себе діяти. Інакше — не виживеш.

Жодної ночі з повноцінним сном за ті дні не було. Якщо поранять важко — у полон не піду. Знаю, як поводиться ворог. Жодних правил.

«Маємо вийти з війни переможцями»

На війні «Доктор» вже понад два роки. До армійського побуту звик швидко. Людина до всього адаптується, якщо в голові порядок. Головне — не дати хаосу оселитися в думках.

Друзів тут багато не нажив. Завжди тримався на рівних з усіма. У цивільному теж не був компанійським.

Навчився радіти простим речам — можливості виспатись, ротації, смачній їжі. Маленькі радощі стають великими.

Я з Харкова. І досі не можу зрозуміти, чому росіяни думали, що ми їх тут зустрічатимемо з квітами. Це була їхня велика помилка.

Я хочу миру. Дуже хочу. Але лише за однієї умови: ми маємо вийти з цієї війни переможцями. Відстояти своє.

Читайте також:

Врятував побратима, але сам загинув: історія 20-річного Павла Сазонова

Захисник з Вінниччини загинув внаслідок застосованої ворогом хімічної зброї

Фелікс ЖАНІН, за матеріалами 59 окремої штурмової бригади безпілотних систем ім. Якова Гандзюка