Цінні артефакти, наскельні малюнки та кулі знайшли археологи на Ямпільщині

Ямпільщина (Вінницька область) останніми роками стала досить популярною через мальовничі краєвиди та розвиток зеленого туризму. Цікавий край і для історико-археологічних досліджень. Наприкінці березня у селах Ямпільської громади археологи почали роботи, які тривали протягом двох тижнів.

Скарбниця археологічних знахідок

Експедиція досліджувала об’єкти культурної спадщини у селах Оксанівка та Слобода-Підлісівська. Метою експедиції було вивчити  скельний монастир XI–XVII століть та пам’ятки історії доби Трипілля під назвою «Пічурка».

Експедицію організували під керівництвом старшого наукового співробітника ДП «Науково-дослідний центр “Охоронна археологічна служба України” Павла Нечитайла.

Після завершення запланованих робіт науковець презентував громаді результати досліджень. Він ще раз нагадав про мародерство та руйнування окупантами культурних пам’яток України. І позитивно відзначив  згуртованість Бушанської громади, яка виступила проти знищення історичних земель через розробку кар’єру.

– Ямпільщина сьогодні – один із найбільш збережених регіонів України за кількістю скельно-печерних пам’яток. Можу сказати, що регіон цілком може конкурувати з Кримом. Унікальність збережених об’єктів вражає. Хіба що Болгарія нас випереджає – завдяки зображенням, які збереглися у печерах, – переконаний дослідник.

Унікальні знахідки

Два скельно-печерні комплекси в Оксанівці та інші знахідки на схилах вразили археологів. Виявлено підрубану скелю, рідкісне для регіону Дністра явище. Дослідники впевнені, що скелі підрубувалися на висоту 3–4 метри для зміцнення конструкцій.

У 2003 році археологи тут виявили залишки печі. Із конструкції було вилучено шматок дерева, який (за результатами аналізу Краківської лабораторії) датовано другою половиною XVII століття.

Один із схилів був усіяний уламками бомб, снарядів та мін часів Другої світової війни. А на іншому знайшли фрагменти куль XVII століття з литниками.

– Кулі були розплющені об скелю, що свідчить про обстріл з іншого берега Дністра. Ймовірно, у бік ченців, які мешкали в печерах, – припускає дослідник.

Наскельні символи

Хрест у формі квітки, жіноча фігура у фартусі з повітряною кулею над головою, в якій вгадується страхітлива голова, – такі малюнки на скелях збереглися досі. На одному зі схилів було знайдено і гак для навішування дверних петель XVII–XVIII століть. Це підтвердження того, що в печерах колись були дерев’яні двері.

Дослідили й зображення, нанесені чорним пігментом: вершник на коні із списами, хрести. Один із них – півтораметровий.

– Як завжди, нашу спадщину псують росіяни. Поверх цих унікальних зображень вишкрябано підпис від 1 січня 1928 року. Прикордонник із Оренбурзької губернії нашкрябав прямо по малюнках. Ще в 1920-х вони нищили нашу культуру, – зазначив Павло Нечитайло.

У селі Слобода-Підлісівська дослідники працювали у двох печерах. Зафіксували унікальні зображення вершників, які стоять на конях, не сидячи. Візуально видно, що ці малюнки належать одній руці, імовірно, є старішими, ніж у Оксанівці. В іншому місці знайшли зображення ангела у незвичній формі. А знайдені вуглинки та фрагменти кераміки дали змогу датувати комплекс. Це період пізнього середньовіччя, тобто друга половина XIII -перша половина XV століття.

На жаль, через вологість, обмерзання та осипання стін печери ці унікальні елементи поступово руйнуються природним шляхом.

Археологи переконані, що Ямпільщина має всі шанси стати центром культурного туризму України. Але варто поспішити зберегти ці об’єкти.

Читайте також:

Бізнесмени хочуть скасувати у суді створення заказника біля Буші

На міжнародному форумі у Ямполі розповіли, коли очікувати туристичний бум

Оксана НІКІТІНА, «СічНьюз», світлини з фейсбук-сторінки Павла Нечитайла