Кузьмі Скрябіну могло б виповнитися 58: яким він був насправді

17 серпня Андрію Кузьменку, якого мільйони українців знали як Кузьму Скрябіна, могло б виповнитися 58 років. Він загинув у ДТП у лютому 2015-го, коли йому було 46. За роки після смерті музикант перетворився на одну з найбільш знакових постатей української попкультури. Його пісні продовжують слухати, його фрази цитують, а ім’я Кузьми дедалі частіше звучить як символ цілої епохи.

Але яким він був насправді? Не лише улюбленим співаком, телеведучим і автором пісень, а й людиною з непростою біографією, різкими поглядами та рішеннями, за які його свого часу критикували.

Кузьма, якого полюбили за простоту

Кузьменко не дуже вписувався у звичний образ української зірки. Він не будував навколо себе недосяжного іміджу й часто говорив із публікою так, ніби спілкувався зі знайомими.

Його гумор був простим, іноді грубим, а часом – навмисно провокативним. Він міг пожартувати над собою, політиками, шоу-бізнесом і звичайними побутовими ситуаціями.

Саме ця манера і зробила його настільки впізнаваним. Кузьма не завжди намагався сподобатися. Навпаки – його популярність багато в чому трималася на відчутті, що він говорить те, що думає.

Музична спадщина Кузьми також залишається масштабною. За даними офіційного сайту гурту, за роки творчості він написав понад 300 пісень, а “Скрябін” відіграв понад 2000 концертів.

Стоматолог, який став музикантом

Цікаво, що професія лікаря могла стати для Кузьми основною. Андрій Кузьменко навчався у Львівському медичному інституті за спеціальністю “стоматологія”, однак паралельно дедалі глибше занурювався в музику.

У Новояворівську він разом із друзями почав створювати перші музичні записи. Звучання раннього “Скрябіна” сильно відрізнялося від пізніх популярних композицій. Гурт починав із синт-попу, постпанку та електронної музики, а згодом поступово перейшов до більш доступного поп-рокового звучання.

У різні періоди Кузьменко був не лише музикантом. Він працював на телебаченні, писав книги, займався продюсуванням і брав участь у створенні телевізійних програм.

Особливо популярним став проєкт “Шанс”, де Кузьма разом із Наталею Могилевською допомагав молодим виконавцям пробитися на велику сцену.

Чому гурт назвали “Скрябін”

Назва гурту має досить випадкову історію.

Одним із людей, які допомагали музикантам із технікою та записами, був Олександр Скрябін. Він працював у Палаці культури “Кристал” та допомагав гурту зі звукозаписом.

Коли музиканти підготували кліп і вирішили відправити його на фестиваль, виникла необхідність вказати в титрах назву виконавця. За спогадами співзасновника гурту Ростислава “Роя” Домішевського, саме тоді хлопці вирішили використати прізвище відсутнього на репетиції Олександра Скрябіна. Спочатку це було радше жартом, але назва прижилася.

Тобто назва “Скрябін” справді пов’язана з прізвищем Олександра Скрябіна, але не з російським композитором Олександром Скрябіним, як іноді помилково вважають.

Кузьма був далеко не бездоганним

Після смерті музиканта його образ значною мірою змінився. Кузьма поступово став для багатьох не просто артистом, а своєрідним народним героєм – людиною, яка нібито завжди була “своєю” і говорила правду.

Але його біографія не була настільки однозначною.

Один із найбільших плям в біографії Кузьми стався під час президентських виборів 2004 року. Андрій разом з іншими артистами брав участь у концертах на підтримку Віктора Януковича.

Пізніше сам Кузьменко пояснював, що його участь була пов’язана з роботою на телеканалі “Інтер”. За його словами, артистам дали зрозуміти, що відмова від участі в агітаційних концертах може мати наслідки для їхньої роботи на телебаченні. Продюсер Ігор Кондратюк також підтверджував, що команда програми “Шанс” тоді брала участь у таких концертах.

Це пояснення є важливим для розуміння ситуації, однак воно не стирає самого факту участі музиканта в кампанії Януковича.

У наступні роки погляди Кузьми змінилися. Він різко критикував українську владу, говорив про проблеми держави та суспільства, а після початку російської агресії публічно висловлювався про війну.

Саме тому оцінювати його політичну позицію лише через один епізод 2004 року було б так само спрощено, як і повністю замовчувати цей епізод.

Чому після смерті Кузьма став іконою

Після загибелі Кузьми його публічний образ почав змінюватися. Смерть у 46 років, величезна кількість шанувальників і хвиля народної скорботи зробили його постаттю, яку дедалі частіше згадують майже виключно позитивно.

Його старі інтерв’ю знову розходяться соцмережами, пісні отримують нові аранжування, а висловлювання перетворюються на цитати.

У цьому є природний механізм пам’яті – після смерті люди часто згадують насамперед хороше. Але разом із цим частина незручних моментів біографії поступово відходить на другий план.

Кузьма справді мав талант говорити з людьми простою мовою. Він умів бути смішним, щирим і самоіронічним. Але це не означає, що він був безпомилковим.

Можна любити його музику, пам’ятати його внесок в українську культуру і водночас не перетворювати реальну людину на бездоганний образ.

Пісні, які пережили свого автора

За одинадцять років після загибелі Кузьми його музика не зникла.

“Старі фотографії”, “Люди як кораблі”, “Спи собі сама”, “Мовчати”, “Місця щасливих людей”, “Мам” та інші композиції продовжують звучати на концертах, у соцмережах і в особистих плейлистах українців.

Частину пісень після смерті Кузьми почали виконувати інші артисти. Нові покоління слухачів відкривають для себе “Скрябіна” вже після смерті його фронтмена.

Це, мабуть, і є найкращим доказом того, що його творчість виявилася сильнішою за час.

Яким його варто пам’ятати

Кузьма Скрябін був талановитим музикантом, телеведучим, письменником і шоуменом. Він створив сотні пісень, які залишилися частиною української культури.

Водночас він був живою людиною – зі своїми помилками, суперечностями, невдалими рішеннями та різкими словами.

Можливо, саме таким його і варто пам’ятати – не ідеалізованим і не “відредагованим” після смерті, а справжнім.

17 серпня Андрію Кузьменку могло б виповнитися 58 років.

І, можливо, найкращий спосіб згадати його сьогодні – не просто вкотре назвати легендою, а послухати його музику, згадати його гумор і водночас пам’ятати, що за образом кумира завжди стояла реальна людина.

Читайте також:

Віктор Гевко розлучається після чуток про зради дружини

Хасиди принесуть Умані мільйони, але залишають після себе тонни сміття

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”