«Трамп» повернувся зі Степногірська і повідомив, коли закінчиться війна
Молодший сержант із позивним «Трамп» щойно повернувся з позицій під Степногірськом. Там провів у бліндажі останні пів року. Разом із побратимом із 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике поле» він пережив атаки російських дронів, варив каву на воді з калюжі й паралельно стежив за новинами та політикою.
Від будівельника до кулеметника
Насправді «Трампа» звати Юрій. До війни він працював у сфері будівництва – зводив будинки власними руками. І хоча з його американським тезкою збігається хіба що прізвище, після початку повномасштабного вторгнення Юрій без вагань обрав свій шлях.
Російські війська пройшли через його рідне село на Миколаївщині. Дізнавшись про це, Юрій одразу долучився до ЗСУ. Після звільнення регіону залишився воювати.
Я був кулеметником. Спочатку воював на Херсонщині, потім – на Запорізькому напрямку. Мій рідний брат також служить, але на Донеччині, – розповідає Юрій.
Без води та їжі
Позивний «Трамп» закріпився за ним на службі настільки, що по-іншому Юрія вже майже не називають. Коли у США обрали президента з таким самим прізвищем, жарти не припинялися.
Мене по десять разів на день питали, коли вже «закінчу війну», як обіцяв перед виборами. І ось повертаємося після пів року на позиціях – і знову те саме питання, – усміхається військовий.
Його останній бойовий вихід розпочався взимку. Холод, постійна вогкість у підземному укритті, складні умови. Та найважчим виявилися не обстріли. А моменти, коли ворог знищив логістичні дрони, і бійці залишилися без води та їжі.
Нас врятував дощ. Поруч утворилася велика калюжа. Ми мали стару миску й тазик. Коли стихали дрони, виповзали, набирали воду, зливали в пляшки, проціджували через серветки та знезаражували таблетками. На цій воді довго трималися: готували їжу, навіть каву варили, – вражає Юрій.
Пів року без нормального руху
Ще складнішим став березень – один за одним були знищені Starlink. Зв’язок зникав, а разом із ним і доступ до новин. Інформаційна тиша тиснула не менше, ніж нестача ресурсів. Лише завдяки збору, організованому дружиною побратима, на позиції з’явився новий термінал.
Це був дуже важкий період. За пів року без нормального руху організм здає: ноги болять, м’язи не слухаються. Але всі все одно питають: коли ж кінець війни? Тепер у мене є відповідь, — каже Юрій.
«Трамп» відповідає без паузи: 2027 рік. Не раніше, але й не пізніше. Він переконаний, що росія не зможе довго вести війну в нинішньому темпі.
Зустріч із братом-військовим
Попереду у Юрія короткий перепочинок – місячна відпустка. Його брат також планує приїхати. Вони не бачилися понад півтора року, як і з батьками. Нарешті з’явився шанс зібратися разом. А далі – знову повернення на фронт.
За ці роки я вже забув, як це – жити звичайним життям. І майже не пам’ятаю, що таке життя без війни. Але звикну. Думаю, чекати залишилося недовго, – каже він, усміхаючись і запалюючи сигарету. Ще одна звичка, якої колись не мав. І від якої зможе відмовитися після перемоги.
Читайте також:
Охоронець дядя Вова ціною власного життя врятував хлопця під час обстрілу Києва
Забрали у ворога шість танків і одразу пішли на них у бій
Володимир ПРИСЯЖНЮК, «СічНьюз»
