Велике перезавантаження: 88% українців вимагають оновлення влади після війни

Запит на кардинальні політичні зміни в Україні досяг свого історичного максимуму. Абсолютна більшість громадян прагне бачити нові обличчя в керівництві держави, щойно завершиться збройне протистояння. Про це свідчать свіжі результати загальнонаціонального дослідження, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) у період із 7 травня до 3 червня 2026 року.

Згідно з отриманими даними, 88% опитаних українців очікують на повне або часткове перезавантаження центральної влади після закінчення війни. При цьому ключовим маркером суспільних настроїв стало стрімке зростання критичного ставлення до інституту президентства: 67% респондентів висловилися за зміну глави держави Володимира Зеленського.

Динаміка трьох років: як змінилися вимоги суспільства

Соціологи КМІС порівняли нинішні показники з аналогічними опитуваннями трирічної давнини. Результати демонструють однозначний тренд: українське суспільство дедалі менше вірить у спроможність старих управлінських команд ефективно відбудовувати країну в мирний період.

Зміни у суспільних настроях: порівняння 2023 та 2026 років

• Загальне перезавантаження влади: Запит на оновлення бодай одного з рівнів центральної влади за три роки зріс на 15%. Якщо у травні 2023 року цього прагнули 73% громадян, то у червні 2026 року показник досяг 88%.
• Верховна Рада (Парламент): Бажання змінити склад парламенту після війни також продемонструвало стабільне зростання на 14% – показник збільшився з 69% у 2023 році до 83% у 2026 році.
• Кабінет Міністрів (Уряд): Потреба в оновленні виконавчої влади стала значно відчутнішою. Кількість українців, які очікують на перезавантаження уряду, підскочила на 27% – з 47% до 74%.
• Президент України: Найбільш стрімку та радикальну динаміку зафіксовано саме у ставленні до інституту президентства. За три роки запит на зміну глави держави після закінчення війни зріс майже втричі (на 44%) – з 23% у 2023 році до 67% у 2026 році.

Найбільший стрибок незадоволення зафіксовано саме щодо позиції глави держави – за три роки запит на обрання нового президента зріс майже втричі (із 23% до 67%). Водночас кількість тих, хто вважає, що нікого з топпосадовців міняти не потрібно, скоротилася до критичного мінімуму – лише п’ять відсотків.

Феномен відкладеного попиту: вибори лише після перемоги

Фахівці інституту наголошують на важливому парадоксі української соціології, який чітко розділяє ставлення до влади під час воєнного стану та бачення майбутнього. Попри високий запит на ротацію політичних еліт, українці залишаються реалістами і демонструють високу державницьку відповідальність.

Важливо підкреслити, що йдеться саме про період після війни. Попередні та поточні зрізи громадської думки КМІС чітко показують: переважна більшість українців виступає категорично проти проведення будь-яких виборчих кампаній, доки триває повномасштабна війна з росією. Суспільство пріоритезує стабільність та керованість державою під час бойових дій, — зазначають автори дослідження.

Чинник довіри: як прихильники Зеленського ставляться до його зміни

Аналітики детально дослідили, як корелюється рівень особистої довіри до чинного гаранта із бажанням бачити нову фігуру на цій посаді після укладання миру. Суспільство розділилося на три виразні групи:

• Повна довіра: Серед громадян, які заявляють про безумовну підтримку чинного президента, лише середня третина (33%) вважає за необхідне змінити лідера країни після війни. Більшість цієї групи виступає проти ротації.
• Помірна довіра: Серед респондентів, які обрали варіант “радше довіряю”, настрої протилежні – тут уже чітка більшість (68%) вимагає перезавантаження на рівні президента.
• Критичне ставлення: У таборі тих, хто не довіряє голові держави (як на рівні “скоріше ні”, так і “абсолютно ні”), панує абсолютний консенсус – практично всі стовідсотково очікують на нове ім’я в головному кабінеті країни.

Ці цифри вказують на те, що навіть значна частина лояльного до влади електорату сприймає чинну команду виключно як менеджерів кризового, воєнного часу, але прагне бачити лідерів нової генерації для повоєнного відновлення.

Методологія та надійність дослідження

Опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології у період із 7 травня до 3 червня 2026 року.

Соціологи використовували метод телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів (CATI). Загалом у процесі дослідження було опитано 1000 громадян України віком від 18 років. До вибірки увійшли мешканці всіх регіонів, які на момент інтерв’ю проживали на територіях, що контролюються законним урядом України.

За звичайних умов формальна статистична похибка для вибірки такого обсягу не перевищує 4,1% (з імовірністю 0,95 та врахуванням дизайн-ефекту 1,3). Звісно, умови воєнного стану та окупація частини територій створюють певні систематичні обмеження, проте експерти КМІС наголошують, що отримані результати зберігають високу якість, є репрезентативними та надійно відображають ключові трансформації у настроях сучасного українського суспільства.

Читайте також:

На Кіпрі встановлять перший в історії пам’ятник Тарасу Шевченку

Сирський посилює північний кордон новими частинами безпілотних систем

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”