Від “Мавіків” до роботів: як дрони змінили війну в Україні

За чотири роки повномасштабної війни безпілотники пройшли шлях від допоміжного інструменту розвідки до одного з головних елементів бойових дій. Якщо у 2022 році звичайний квадрокоптер часто був для військових “очима” на полі бою, то тепер безпілотні системи можуть розвідувати, коригувати вогонь, уражати цілі, перехоплювати інші дрони, доставляти вантажі та евакуювати поранених.

Україна поступово будує цілу екосистему безпілотних технологій – від FPV та далекобійних БпЛА до наземних роботизованих комплексів і систем зі штучним інтелектом.

2022 рік – дрон як “очі” для військових

На початку повномасштабного вторгнення одним із найпоширеніших інструментів на передовій стали цивільні квадрокоптери. Зокрема, DJI Mavic використовували для розвідки та коригування артилерійського вогню.

Українські військові згадували, що поява “Мавіків” суттєво підвищила ефективність артилерії. Командир 147-ї артилерійської бригади Віктор Довгаль розповідав, що перші такі дрони його підрозділ отримав у березні 2022 року. За його словами, це в рази підвищило ефективність роботи артилерії.

Дрон дозволяв побачити позиції противника з повітря, передати координати та оцінити результат удару. Військовим уже не потрібно було покладатися лише на спостереження із землі.

Показовим став і досвід операції зі звільнення острова Зміїний у червні 2022 року. Для коригування артилерійського вогню українські військові використовували не лише ударні Bayraktar, а й цивільні дрони.

Тоді безпілотник переважно допомагав військовому побачити те, що відбувається за межами прямої видимості.

Згодом його роль кардинально змінилася.

FPV-дрони перетворили безпілотник на зброю

Наступним етапом стали FPV-дрони. Вони дали військовим відносно дешевий і маневрений засіб ураження цілей без необхідності наближати до противника людину чи велику техніку.

Тактика застосування безпілотників почала швидко розвиватися. Дрони використовують для ударів по техніці, позиціях, укриттях та інших цілях. Паралельно розвиваються бомбери, розвідувальні БпЛА, далекобійні системи та дрони-перехоплювачі.

Масштабування стало настільки значним, що безпілотні системи перетворилися на окремий напрям розвитку Сил оборони. Міністерство оборони називає Сили безпілотних систем першим у світі окремим родом сил, який системно використовує повітряні, наземні та морські безпілотні системи.

У 2026 році Міноборони повідомляло, що від початку року кодифіковано та допущено до експлуатації 413 безпілотних авіаційних комплексів. Серед них значну частину становлять ударні коптерні системи та дрони на оптоволокні.

Війна дронів породила війну РЕБ

Масове застосування безпілотників змінило не лише наступальні можливості, а й способи захисту від них.

Противники почали активно використовувати засоби радіоелектронної боротьби, щоб придушувати канали зв’язку та навігації дронів. У відповідь розробники почали створювати системи, здатні працювати в умовах активного застосування РЕБ.

Одним із таких напрямів стали FPV-дрони з керуванням через оптоволоконний кабель. На відміну від звичайного радіокерованого FPV, такий дрон не залежить від радіоканалу керування у тому самому сенсі, тому традиційне придушення радіосигналу не вирішує проблему.

У серпні 2026 року Агенція оборонних закупівель оголосила тендери на закупівлю, зокрема, FPV-дронів-камікадзе на оптоволокні та наземних роботизованих комплексів.

Так поступово виникла своєрідна технологічна гонка: один бік створює новий спосіб застосування дрона, інший шукає спосіб його виявити або знешкодити.

Дрони вийшли далеко за межі передової

Ще одна принципова зміна – масштаб застосування безпілотників.

Якщо перші “Мавіки” працювали переважно на тактичному рівні, то сучасні українські системи можуть виконувати завдання на значно більших відстанях.

Йдеться про deep-strike та middle-strike дрони, які використовуються для ураження цілей на оперативній та стратегічній глибині.

У 2026 році Україна також розвиває окремі класи далекобійних безпілотних систем. Міністерство оборони повідомляє про системний розвиток напрямів Middle Strike і Deep Strike поряд із FPV та наземними роботизованими комплексами.

Це означає, що безпілотник більше не є виключно зброєю безпосередньо на лінії зіткнення.

Наступний етап – штучний інтелект

Ще одна зміна останніх років – спроба зменшити залежність дрона від постійного ручного керування.

Україна розвиває системи зі штучним інтелектом та комп’ютерним зором, які допомагають безпілотникам розпізнавати об’єкти та працювати в умовах, коли зв’язок із оператором може бути нестабільним.

За даними Міністерства оборони, у 2026 році понад 200 компаній працювали над виробництвом дронів із ШІ, а понад 70 систем на основі штучного інтелекту та комп’ютерного зору вже застосовувалися на передовій.

У серпні Україна та Велика Британія також домовилися про співпрацю у сфері військового штучного інтелекту. Reuters повідомляв, що українська система вже аналізує понад 100 тисяч відеопотоків із дронів на місяць, допомагаючи виявляти цілі в реальному часі.

Тобто наступний етап розвитку безпілотників – це вже не просто дистанційне керування літальним апаратом. Йдеться про поєднання дронів, даних, автоматичного розпізнавання та штучного інтелекту.

Від дронів до наземних роботів

Найпомітніша зміна останнього часу – безпілотні технології поступово спускаються з неба на землю.

Наземні роботизовані комплекси використовують для доставки боєприпасів, води та іншого спорядження, евакуації поранених, мінування, розвідки та виконання бойових завдань.

За даними Міноборони, лише з січня до початку червня 2026 року українські військові здійснили понад 50 тисяч логістичних та евакуаційних місій за допомогою НРК. У січні таких місій було понад 7,5 тисячі, а у травні – понад 14 тисяч.

У липні Міноборони повідомляло вже про понад 22 тисячі наземних роботизованих комплексів, законтрактованих для Сил оборони на 2026 рік. Це майже вдвічі більше, ніж було законтрактовано за весь попередній рік.

А наприкінці серпня повідомлялося, що від початку року наземні роботи виконали вже понад 100 тисяч логістичних та евакуаційних місій.

Цифри показують головну тенденцію: роботизовані системи перестають бути експериментом і стають частиною повсякденної роботи війська.

Людина все ще залишається головною

Попри стрімкий розвиток технологій, дрони та роботи не означають, що людина зникає з поля бою.

Змінюється її роль.

Оператор може перебувати на відстані від безпосередньої небезпеки, керуючи технікою та отримуючи інформацію з кількох джерел. Водночас рішення про застосування системи, оцінку ситуації та подальші дії все ще значною мірою приймають військові.

Міноборони описує сучасну операцію Сил оборони як синхронну роботу піхоти, БпЛА, РЕБ, артилерії, ППО та роботизованих систем.

Тому головна зміна останніх чотирьох років полягає не просто в тому, що на фронті стало більше дронів.

Змінився сам принцип ведення бою. Те, що у 2022 році могло бути звичайним цивільним квадрокоптером для спостереження, сьогодні стало частиною складної технологічної системи. Розвідка, удар, зв’язок, РЕБ, штучний інтелект і роботизована техніка дедалі більше працюють як єдиний комплекс.

Від “Мавіків” до наземних роботів війна пройшла шлях, на якому безпілотник із допоміжного інструменту перетворився на одну з ключових технологій сучасного поля бою.

Читайте також:

Що означають “лапки” біля місця у вагоні: нова функція УЗ

“Гребуть, як з голодного краю”: українці готуються до складної зими

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”