Повномасштабне вторгнення росії стало не лише трагічною сторінкою в історії нашої держави, але й каталізатором змін у різних сферах життя українців. Культура і, зокрема, музика, не стала винятком.
В умовах жорстокої війни, коли кожен день приносить горе та сльози, музичні смаки українців зазнали відчутних змін. Відмова від культурного продукту країни-терориста, зростання інтересу до рідної музики, популяризація українських виконавців та мови – головні тенденції, що окреслюють сучасний музичний простір України. Боротьба за культурну ідентичність стала невід’ємною частиною протистояння російській агресії. І, як показують дослідження, вона триває з перемінним успіхом.
«Категорично не сприймаю все російське»
Одним із ключових наслідків повномасштабної війни стало свідоме дистанціювання українців від російської культури. Музика країни-агресора, яка раніше часто звучала в українському етері та в особистих плейлистах, поступово втрачає свою популярність. Як стверджує вінничанин Ярослав Данилюк, який взяв участь в опитуванні “СічНьюз”, він категорично не сприймає все російське.
Після повномасштабного вторгнення я категорично не сприймаю російську мову, музику та все інше, – каже Ярослав.
Така позиція стає дедалі поширенішою серед українців, які усвідомлюють неприйнятність споживання культурного продукту держави, що несе смерть, сльози та руйнування на нашу землю. Цей тренд підтверджує і заборона на трансляцію російської музики у громадських місцях. Вона, хоч і не вирішує проблему повністю, але створює важливий прецедент на державному рівні.
Розквіт вітчизняної музичної сцени
Натомість наша музична сцена переживає період розквіту. Збільшується кількість треків українською мовою. Артисти активно переосмислюють музичну спадщину, створюючи сучасні аранжування легендарних пісень.
Популярним стає створення музики на вірші видатних українських поетів, що є не лише способом популяризації культури, але й формою національної самоідентифікації. До прикладу, пісня Артема Пивоварова «О, панно Інно» набрала мільйони переглядів та «розгромила» чарти.
Українські виконавці, які раніше могли залишатися в тіні, сьогодні виходять на перший план, завойовуючи серця слухачів своєю щирістю, патріотизмом та якісним музичним продуктом. Ярослав Данилюк підкреслює:
Україна почала виготовляти гідний продукт.
Культурна окупація триває: російська музика в чартах
Проте боротьба за повну деколонізацію музичного простору України ще не завершилася. Попри заборони у громадському просторі, російські треки все ще залишаються в чартах найпопулярніших музичних платформ. Це свідчить про те, що культурна окупація, хоч і послаблюється, але все ще має місце.
Нещодавно українці вивели пісні “хорошого росіянина” Моргенштерна в ТОП-5 на стримінговому сервісі Spotify. До переліку лідерів потрапили всі композицій із нового альбому виконавця, витіснивши хіти вітчизняних зірок.
Результати опитування
Сайт “СічНьюз” провів онлайн-опитування серед вінничан, яке дозволяє більш детально оцінити ситуацію. У ньому взяли участь понад 60 осіб.
50.8% респондентів заявили, що не слухають російську музику. Водночас 33.3% слухають, але намагаються відійти від цієї звички. А 15.9% продовжують слухати російську музику без змін.
«Важко відмовитися від пам’ятних пісень»
Цікавою є позиція вінничанина Владислава Степового, який не до кінця відмовився від російської музики. Він пояснив, чому:
Я розумію, що зараз потрібно підтримувати український контент. Але є пісні, які пов’язані з чимось важливими і якимись пам’ятними моментами. Від них важко відмовитися, – каже Владислав.
Це складний процес відмови від звичного культурного оточення, навіть в умовах розуміння необхідності такого кроку. Культурні звички, сформовані протягом тривалого часу, не зникають миттєво, і потрібен час та свідоме зусилля для їх зміни.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що повномасштабна війна стала потужним імпульсом для переосмислення музичних смаків українців. Відмова від російської музики та зростання інтересу до вітчизняної культури є очевидними тенденціями. Проте боротьба за культурну незалежність триває.
