Волонтерка Юлія Вотчер розповіла, кому передає «Око Мольфара» і трубку розвідника

73-річна вінничанка Юлія Вотчер волонтерить із 2014 року. Тоді разом з однодумцями заснувала волонтерську громадську організацію «Мольфар», щоб допомагати бійцям на передовій.

В інтерв’ю сайту «СічНьюз» Юлія Луківна розповіла, чим наразі в першу чергу опікується «Мольфар», а також якими є його «фішки».

Створена під час Майдану

– Юліє Луківно, Ваша організація є міською, обласною чи всеукраїнською?

– Наші осередки є в різних областях України та за кордоном (приміром, у Португалії). Але офіційного статусу Всеукраїнської організації «Мольфар» не має, бо ми цим питанням не займалися.

– З чого все починалося?

– ГО «Мольфар» була створена під час Майдану. Наші хлопці, які були там, масово стали на захист України під час АТО. Ми всі тоді не розуміли, що коїться на Донбасі – війна чи бандитизм.

Коли я вперше повезла медикаменти на Донеччину, побачила наших «майданівців» у тих самих штанях, капцях, із дубинками. В такому вигляді вони захищали Україну. І я зрозуміла, що їх в першу чергу треба вдягнути.

Тоді це був другий батальйон Нацгвардії, зараз – батальйон імені Кульчицького. З нього почалася наша мілітарі-волонтерська діяльність.

Після цього я 1,5 роки побула в Києві. Потім переїхала до Вінниці. Адже тут всі свої – і батьки, і діти. Тут я багато років працювала.

«Допомогли військовим на 150 мільйонів»

– Як змінилася діяльність «Мольфару» із початком широкомасштабного вторгнення?

– Після 24 числа «мольфари» злетілися до нас звідусіль. Позакривали бізнес, з роботи позвільнялися. І ми разом створили великий логістичний центр. Чотири бази у Вінниці, склади у Дніпрі, Києві, Слов’янську.

За два роки роботи допомогли військовим загалом приблизно на 150 мільйонів гривень. Це автомобілі, оптика, бронежилети, каски, одяг, їжа тощо. За цей час лише 240 автівок передали на фронт!

– Яким військовим частинам допомагаєте? Тим, хто просить?

– Ні, не так. Одразу на початку повномасштабного вторгнення ми допомагали тим, хто телефонував і просив. Потім за ці роки у нас намалювалася певна система.

Ми самі виробляємо оптику. Зокрема, «Око Мольфара» – унікальну відеосистему спостереження. Вона потрібна не в одній військовій частині, а по всій лінії фронту. Тому я їздила із гуманітарним вантажем від батальйону до батальйону, які перебували «на нулі». Ми встановлювали ці унікальні оптичні прилади для спостереження за ворогом (на дистанцію до п’яти кілометрів, вверх-вниз на 360 градусів)

«Кулібін» і «Коперник» в одному флаконі»

– В скількох військових частинах вже є «Око Мольфара»?

– В десятках. Точно ми не рахували. Маємо для військових не лише «Око Мольфара», але й інші цікаві оптичні пристрої і системи – «Вій», «Паук», електронну трубку розвідника. Самі це виробляємо.

– Де берете ідеї і технічні проєкти?

– Є у нас свій «Кулібін» і «Коперник» в одному флаконі! В певний період із виробництвом допомагав вінницький «політех»; там ми зробили 28 приладів «Око Мольфара».

Михайло ШАФІР, «СічНьюз»,
фото автора та з відкритих джерел

Читайте також

Волонтери «Тетрісу» розповіли, чому їхні «волохаті» сітки вподобали військові

Волонтерка Катерина Гнот не змогла пережити загибель коханого на фронті