Як бійці ТРО врятували побратимів з іншого підрозділу

Іноді між життям і смертю – лише рюкзак за спиною і люди, які не проходять повз. Під Часовим Яром, де небо постійно кишить ворожими дронами, усе вирішує не броня, а підтримка поруч. Це історія бійців 1 батальйону безпілотних систем 112-ї бригади ТрО – Андрія «Вовка» та його напарника «Кузі».

Поруч із «Вовком» вибухнув дрон

10 квітня, під час виконання бойового завдання, поруч із «Вовком» вибухнув ворожий FPV-дрон. Контузія, травма хребта. Андрій доповів: «300».

Я думав, мені відірвало ногу,  – згадує боєць.

Попри це, воїни завершили місію і вирушили назад. У «сірій зоні» натрапили на чотирьох бійців 24-ї бригади. Двоє з них – Сергій «Галон» і Павло – були важко поранені та виснажені. Повз проходили інші, але не «Вовк».

Ми вас виведемо, — сказав він.

Далі – 5 кілометрів під прицілом. «Вовк» і «Кузя» працювали «човником». Спершу переносили спорядження, потім повертались за пораненими, прикриваючи від дронів. Урешті дісталися евакуації.

Знайшла рятівників через соцмережі

Поранених завантажили в авто, а самі їхали зовні, у причепі. Після цього Сергій і Павло поїхали до шпиталів, а поранені, отримавши допомогу, повернулися до служби. Згодом стало відомо: водій тієї евакуаційної машини, сержант «Кум», загинув у бою через п’ять днів…

Дружина Сергія, Ксенія, сказала:

Ви врятували не двох бійців, а цілу сім’ю.

Адже удома на Сергія чекають троє дітей. Ксенія знайшла рятівників через соцмережі  і подякувала особисто.

Ми просто робимо свою роботу, – відповів Андрій.

Пізніше «Галон» і «Вовк» зустрілися в Краматорську – коротко, але по-справжньому. Отже, для 112-ї бригади немає «чужих». Є українські воїни. І своїх тут не кидають.

Читайте також:

Батька п’яти дітей «ховали» двічі, але «Бах» продовжує вражати ворога дронами

П’ють дощову воду: що насправді відбувається з бійцями 14-ї ОМБр на “нулі”

Володимир ПРИСЯЖНЮК, «СічНьюз»