Зеленський та всі експрезиденти відмовилися від польського Ордена Білого Орла

Українсько-польські відносини опинилися в стані гострої системної кризи. Приводом для конфлікту, який швидко переріс у взаємні демарші на найвищому державному рівні, стало рішення президента Польщі Кароля Навроцького ініціювати процедуру позбавлення президента України Володимира Зеленського найвищої польської нагороди – Ордена Білого Орла.

Причиною цього кроку Варшави стало присвоєння одному з елітних підрозділів Збройних сил України почесного найменування на честь Української повстанської армії. У відповідь українська сторона вдалася до безпрецедентного кроку: 20 червня 2026 року Володимир Зеленський офіційно повернув орден польській адміністрації, що спровокувало ланцюгову реакцію серед чинних та колишніх високопосадовців обох держав.

Ідеологічне підґрунтя конфлікту: указ про ССО та погляди на Волинь

Джерелом нинішнього загострення став указ президента України від 26 травня 2026 року, яким окремому центру “Північ” Сил спеціальних операцій ЗСУ було присвоєно почесне найменування “імені Героїв Української повстанської армії”.

За інформацією з офіційних українських джерел, це рішення було ініціативою самих військовослужбовців, яку глава держави лише затвердив у межах стандартної процедури. В інтерв’ю для телемарафону “Єдині новини” Зеленський підкреслив, що за час повномасштабного вторгнення підписав сотні подібних наказів, котрі базуються на запитах фронтових підрозділів, і наголосив, що українські бійці сьогодні захищають суверенітет не лише своєї країни, а й усієї Європи, зокрема й Польщі.

У Варшаві цей указ викликав критику через суттєві розбіжності в оцінці діяльності УПА в українській та польській історіографії:

• Український підхід: УПА розглядається як підпільна військо-політична структура, що виступала за створення незалежної української держави та вела боротьбу проти двох тоталітарних режимів – нацистської Німеччини та Радянського Союзу. Сучасні ЗСУ сприймають чорно-червону символіку як знак національно-визвольного опору, адаптований до нинішніх реалій протидії російській агресії.
• Польський підхід: У польському суспільстві та державних інституціях УПА офіційно визнана злочинною організацією, відповідальною за масові вбивства етнічного польського населення на Волині у 1943–1945 роках. У 2016 році польський Сейм кваліфікував ці події як геноцид.

Цей інцидент фактично анулював неформальні домовленості, досягнуті на початку 2022 року між Володимиром Зеленським та попереднім президентом Польщі Анджеєм Дудою. Та угода передбачала взаємний компроміс: Київ зобов’язувався утримуватися від офіційної героїзації найбільш контраверсійних постатей визвольного руху, а Варшава – не виносити на політичний уровень вимоги щодо засудження всього українського націоналістичного руху часів Другої світової війни.

Ситуація змінилася з обранням на посаду президента Кароля Навроцького – історика за фахом, відомого своїми правими та жорсткими поглядами на питання історичної пам’яті. Ще під час своєї виборчої кампанії Навроцький заявляв, що євроінтеграція України неможлива без ексгумації тіл жертв Волинської трагедії та криміналізації символіки УПА в Польщі.

Внутрішньополітичний контекст та позиція Зеленського

В інтерв’ю телеканалу “ТСН” Володимир Зеленський заявив, що нинішні кроки польського президента зумовлені прагненням отримати електоральні дивіденди у внутрішньополітичній боротьбі в Польщі. На думку українського лідера, Навроцький використовує антиукраїнську риторику як інструмент підготовки до парламентських виборів з метою посилення позицій своєї політичної сили у правому таборі та боротьби за посаду прем’єр-міністра з чинним очільником уряду Дональдом Туском.

Зеленський порівняв такі методи з політичною лінією угорського прем’єра Віктора Орбана, назвавши це “поганою історією”, яка в перспективі шкодить міждержавним зв’язкам. Крім того, президент України вперше повідомив про деталі першої зустрічі з Навроцьким, під час якої польський колега замість конструктивного дипломатичного подарунка вручив йому книгу про Волинську трагедію. Тоді офіційний Київ утримався від публічних коментарів, аби не створювати дипломатичного скандалу та не піднімати дзеркальні історичні претензії, зокрема щодо дій польської Армії Крайової проти цивільних українців.

Глава держави також звернув увагу на те, що за рік перебування на посаді Навроцький жодного разу не відвідав Україну з офіційним візитом, попри задекларовану підтримку. Натомість прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск регулярно відвідує Київ. Через відверто політичний характер дій польської президентської канцелярії Зеленський заблокував спроби дипломатичного врегулювання на рівні Офісу президента – керівник ОП Кирило Буданов та перший заступник представника України в ООН Сергій Кислиця пропонували здійснити візит до Варшави, проте отримали відмову глави держави через безперспективність переговорів у нинішніх умовах.

Масштабний демарш та загрози для двосторонніх відносин

Після того, як Кароль Навроцький 19 червня ухвалив рішення про позбавлення Зеленського нагороди й заявив, що Польща не допустить вступу в ЄС тих, хто не відмовляється від “культу тоталітаризму та насильства”, українська сторона вдалася до радикальних кроків. Оскільки орден свого часу вручався не персонально Зеленському, а як символ визнання заслуг усього українського народу та армії, офіційний Київ повернув його через поштового оператора “Нова пошта”. Зеленський іронічно зауважив, що оскільки кавалерами ордена досі залишаються такі історичні та політичні діячі, як Катерина II, Беніто Муссоліні та Герхард Шредер, Україна не збирається сперечатися.

Як повідомляє “Європейська правда”, цей крок викликав безпрецедентну солідарність серед українських лідерів. Від Ордена Білого Орла офіційно відмовилися всі президенти України, які були ним нагороджені у різні роки:

• Леонід Кучма – став першим з експрезидентів, хто пішов на цей крок (нагороджений у 1997 році);
• Віктор Ющенко – офіційно відмовився від своєї нагороди слідом за Кучмою;
• Петро Порошенко – оголосив про відмову від ордена ввечері у суботу.

Усі експрезиденти наголосили, що рішення польської влади є політично вмотивованим і ображає український народ. Водночас про повернення наявних у них інших польських нагород (таких як хрести заслуги чи інші відомчі відзнаки) оголосили очільник МЗС України Андрій Сибіга, керівник Офісу президента Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар. До протесту приєднався й колишній польський депутат Сейму Пйотр Фоглер, який демонстративно повернув Навроцькому свій “Золотий Хрест Заслуги”.

Конфлікт уже вийшов за межі суто символічної площини. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в ефірі ICTV зазначив, що на тлі історичних суперечок у Польщі фіксується зростання антиукраїнських настроїв на побутовому рівні, включаючи випадки тиску на українських дітей у навчальних закладах.

Крім того, представники польських правих партій (зокрема, віцеспікер Сейму Кшиштоф Босак) закликали до запровадження практичних обмежень у відповідь на дії Києва – від припинення фінансування роботи терміналів Starlink для ЗСУ до тимчасового обмеження роботи логістичного хабу в аеропорту Жешува. Дипломатичний скандал також ставить під загрозу результативність великої міжнародної конференції з відновлення України, запланованої на кінець червня в Гданську.

Читайте також:

Історія матері, яка розстріляла вбивцю та ґвалтівника своєї дитини прямо в суді

У Вінниці радикально підвищують ціни проїзду з першого серпня

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”