Жінка забила їжачиху, яка виношувала 4 дитинчат: суд виніс вирок

В Україні нарешті маємо вирок у справі, яка показує: дика тварина, що живе у стані природної волі, також має право на захист від жорстокості. Деснянський районний суд Чернігова призначив п’ять років позбавлення волі жінці, яка ногами забила їжачиху. Тварина загинула, а експертиза встановила, що вона була вагітною та виношувала чотири ембріони.

Дикі тварини давно перебувають під захистом українського законодавства. Однак у суспільній свідомості досі не завжди є розуміння простого факту: тварина, яка живе у природному середовищі, так само здатна відчувати біль і страждання.

Коли йдеться про собаку чи кота, правоохоронна і судова системи вже значно краще сприймають тварину як живу істоту, якій може бути завдано шкоди. З дикими тваринами ситуація тривалий час була складнішою.

Саме тому вирок Деснянського районного суду Чернігова від 23 вересня 2026 року привертає особливу увагу.

Їжачиха загинула від численних ударів

Як встановив суд, жінка багаторазово била їжачиху ногами. Внаслідок отриманих травм тварина загинула на місці.

За матеріалами справи, у їжачихи виявили множинні переломи хребта та ребер, деформацію грудної клітки та інші тяжкі травми. Судово-ветеринарне дослідження також встановило, що самка була вагітною – в її матці перебували чотири ембріони.

Під час судового розгляду обвинувачена повністю визнала свою провину та розкаялася.

Її дії кваліфікували за частиною третьою статті 299 Кримінального кодексу України – жорстоке поводження з хребетною твариною, вчинене активним способом, що спричинило її загибель.

Суд призначив жінці п’ять років позбавлення волі.

При цьому суд не побачив підстав для призначення більш м’якого покарання або звільнення від його відбування з випробуванням.

Чому ця справа важлива

Законодавство України давно забороняє жорстоке поводження не лише з домашніми, а й з іншими тваринами. Проблема багато років була не стільки у відсутності правових норм, скільки в їх практичному застосуванні.

Дика тварина не стає менш живою через те, що не має господаря.

Вона відчуває біль, реагує на небезпеку та страждає від фізичного насильства. Те, що їжачиха жила у природному середовищі, не означає, що заподіяна їй шкода має оцінюватися інакше.

У цій справі суд фактично продемонстрував саме такий підхід: загибель дикої тварини внаслідок жорстокого поводження стала підставою для кримінальної відповідальності.

І це важливо не лише через конкретні п’ять років ув’язнення.

Пробація оцінила ризик повторного злочину як високий

Окрему увагу привертає досудова доповідь органу пробації.

У ній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та рівень небезпеки для суспільства оцінили як високі.

Цей момент важливий і з погляду оцінки самої особи обвинуваченої. Жорстоке поводження з твариною – це не просто історія про загибель одного їжака чи собаки. Насильницька поведінка щодо живої істоти є обставиною, яку правоохоронна та судова системи мають належно оцінювати.

Водночас не варто автоматично робити висновок, що кожна жорстокість щодо тварини обов’язково призведе до насильства щодо людини. У цій конкретній справі йдеться про оцінку ризиків, зафіксовану органом пробації.

Суд, зі свого боку, врахував тяжкість кримінального правопорушення, його наслідки та дані про обвинувачену і дійшов висновку, що підстав для випробування немає.

Дика тварина також має право на захист

Ця історія важлива ще й тому, що йдеться не про домашнього улюбленця, за якого хтось міг би звернутися до поліції та вимагати покарання кривдника.

Їжачиха просто жила у своєму природному середовищі.

Вона не мала господаря, який міг би її захистити. Не могла сама заявити про злочин і не могла втекти від людини, яка вирішила завдати їй шкоди.

Саме тому відповідальність за такі випадки має працювати незалежно від того, чи є тварина домашньою, чи дикою.

Для болю немає категорій “домашня” і “дика”.

І закон має бачити передусім живу істоту, якій було завдано страждань.

Вирок у справі ухвалений за частиною третьою статті 299 КК України. Покарання – п’ять років позбавлення волі.

Однак рішення поки не набрало законної сили. Його можуть оскаржити в апеляційному порядку протягом 30 днів.

Читайте також:
У Вінниці згорів прихисток для тварин: його могли підпалити

Могили затоплює водою: у Черкасах родини загиблих критикують кладовище

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”