Валерій Присяжнюк забезпечив відхід і врятував всіх побратимів, але сам загинув

На жаль, стало відомо про загибель ще трьох з Вінниччини. Сайт «СічНьюз» підготував про них матеріал, використовуючи повідомлення територіальних громад.

Валерій Присяжнюк. Вінниця

Народився Валерій Присяжнюк у Вінниці 24 березня 1968 року. Після школи здобув професійну освіту у м’ясо-молочному технікумі та опанував спеціальність «Автомобілі та автомобільне господарство» у Вінницькому політесі. Працював викладачем автошколи, створеній у цьому закладі. Разом із дружиною Валерій виростив донечку та дочекався онука.

Валерій Присяжнюк мобілізувався до війська влітку 2022 року. Боронив країну на посаді водія-кулеметника у складі 5-ї окремої танкової бригади. Свій останній бій прийняв 11 квітня поблизу села Олексіївка Волноваського району Донецької області. Герою було 57 років.

Як розповіли побратими, під час того бою Валерій став за кулемет та прикривав відхід групи. Завдяки сміливості вінничанина живими залишилися всі, окрім нього. Ворог відстежив вогневу точку та уразив її з безпілотника. Внаслідок осколкового поранення Валерій загинув на місці. 

Віктор Білоус. Якушинці

30 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в Ізюмському районі (Харківська область) загинув Віктор Білоус, мешканець села Якушинці (Вінницький район). Це сталося внаслідок скиду з БпЛА ворогом боєприпаси.

Із січня Віктор Білоус вважався зниклими безвісти. Рідні дуже сподівалися на те, що він живий. Але, на жаль, ні. 

Народився Віктор Білоус шостого листопада  1972 року, проживав в селі Якушинці. Закінчив місцеву школу. Після цього продовжив навчання в училищі, отримав спеціальність водія. Служив в армії.

-З дитинства був веселим, щирим, добродушним, завжди відгукувався на заклик про допомогу. Мав безліч планів на майбутнє. У 2009 році зустрів свою другу половинку та одружився. В 2015 році став батьком довгоочікуваного синочка Іванка, – інформують у громаді.  

Працював будівельником. Віктор мав «золоті руки», усе міг зробити власноруч. Самостійно створив для своєї родини будинок, у якому планував разом із дружиною прожити довге та щасливе життя.

Із перших днів повномасштабного вторгнення він був призваний до лав ЗСУ.  Віктор наголошував, що ховатись не буде. Адже служив, мав трохи досвіду та і хто як не він. Віктор Білоус дуже жалів молодих хлопців, які ще зовсім не пожили і стали на захист України.

Мужньо боронив Україну на посаді гранатометника аеромобільного відділення в/ч А4355.  У воїна залишилися невтішні дружина, син і мати, яка вже поховала доньку у віці 52 років.

Олег Басараб. Маріуполь-Вінниця

Народився Олег Басараб 31 березня 1994 року у передмісті Маріуполя. Після школи опанував морську справу у місцевому училищі. Працював на металургійному комбінаті. Під час відпустки його життя із Вінницею пов’язало кохання. Тут зустрів майбутню дружину.

У Маріуполі вороги знищили все, що було нажите Олегом. Тому він схилявся до того, щоб після Перемоги залишитися жити у  громаді міста над Бугом. До того ж тут уже мешкали його двоюрідні та троюрідні брати та сестри.

Олег Басарабдобровольцем долучився до ЗСУ на початку лютого 2022 року. З перших днів повномасштабного вторгнення воював у лавах 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Був старшим матросом, артилеристом на Херсонському, Миколаївському, Донецькому напрямках. Був нагороджений нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», відзнакою Президента України «За оборону України», бригадними медалями та грамотами. А ще за сміливість, стійкість та мужність отримав право носити берет кольору морської хвилі – ознаку приналежності до військової еліти. Загинув Олег у бою 12 квітня поблизу села Горіхове Покровського району, у 31 рік.

Як розповідає дружина полеглого воїна Ганна, ані численні контузії та важке осколкове поранення голови, ані пропозиція перейти до командного складу артилерійського розрахунку не могли змусити Олега залишити бойові позиції. Він завжди йшов попереду із коронною фразою: «Буду приймати бій».

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Героям!

Читайте також:

Літинська громада зустрічатиме загиблого Героя «живим коридором»

Історії семи Героїв з Вінниччини, які стали Небесними Воїнами

Володимир ПРИСЯЖНЮК, «СічНьюз»