Любов до Гатті та стиль Усика – вінницький віцечемпіон світу розкриває секрети 

Вінниччина багата на талановитих людей, які своїми досягненнями прославляють не лише рідний край, а й усю Україну. Часто ми можемо перетинатися з ними у повсякденному житті, навіть не здогадуючись про їхні здобутки.

Сайт «СічНьюз» продовжує свою рубрику, присвячену видатним вінничанам. Сьогодні наш гість – 27-річний Артур Дубаускас, яскрава зірка українського кікбоксингу, майстер спорту України міжнародного класу (МСМК), чинний чемпіон країни з К-1 (це різновид кікбоксингу) серед професіоналів та срібний призер чемпіонату світу з К-1 2024 року.

На початку війни став до лав Нацгвардії

-Артуре, розкажіть, будь ласка, коли все почалося? Що стало тим поштовхом, який надихнув на заняття спортом? і як Ви змогли досягти таких значних висот?

-Моя спортивна історія розпочалася досить рано – у п’ять років. Зараз мені 27. І можна сказати, що більша частина мого життя пов’язана зі спортом. Тривалий час я виступав на аматорському рівні. Професіональна кар’єра стартувала у 2021 році.

Мій перший профі-поєдинок, на жаль, завершився поразкою. Згодом, з початком повномасштабної війни, я, як і багато українців, став до лав Національної гвардії України.

Лише після звільнення зміг продовжити професійні виступи. Провів три поєдинки, і в усіх здобув перемоги. Тож на сьогодні мій професійний рекорд складає три перемоги, маю і одну поразку.

-Ви є чинним чемпіоном України з К-1. Це надзвичайно престижний титул. Коли його захистили і чи були в кар’єрі інші знакові нагороди на національному рівні?

-Минулого року, влітку, я завоював титул чемпіона України серед професіоналів. Вже у листопаді того ж року відбувся мій перший успішний захист цього титулу. А зовсім нещодавно, 26 квітня 2025 року, я провів ще один захист, де також здобув перемогу за очками. Тож пояс залишається у мене.

-Для багатьох наших читачів кікбоксинг – це загальний термін. Не могли б Ви детальніше пояснити, що таке К-1, чим цей різновид кікбоксингу відрізняється від інших напрямків?

-Звичайно. Кікбоксинг має чимало різновидів, таких як фул-контакт, лайт-контакт, лоу-кік та інші. Кожен з них має свої специфічні правила. Наприклад, в деяких дисциплінах не можна бити зі всієї сили, в деяких можна бити руками, а ногами лише вище пояса.

К-1 – це один з найвидовищніших та найжорсткіших різновидів кікбоксингу, який поєднує в собі ударну техніку руками, ногами та колінами. Це робить поєдинки динамічними та непередбачуваними.

«Гонорари у бійців різні»

-Окрім національних тріумфів, Ви маєте вагомі здобутки і на світовій арені. Розкажіть, будь ласка, про них.

-У листопаді минулого року у Відні (Австрія) відбувся чемпіонат світу з К-1. Це були масштабні змагання – понад тисячу учасників із 32 країн світу. Там я провів три поєдинки. У двох здобув перемогу. А в третьому, фінальному, поступився за очками представнику Італії. Таким чином я посів друге місце і став срібним призером чемпіонату світу. Дуже приємно, що збірна України на цих змаганнях посіла перше загальнокомандне місце за кількістю медалей. Наші хлопці продемонстрували високий рівень підготовки та майстерності. Мені ж вдалося привезти срібну нагороду до рідної Вінниці.

-Наскільки нам відомо, це не єдина Ваша медаль зі світових першостей. Ще до повномасштабної війни, у 2018 році, Ви стали бронзовим призером Кубку світу. Поділіться спогадами про це досягнення.

-Так, це правда. У 2018 році Кубок світу проходив у місті Ріміні (Італія). Я там брав участь у складі збірної України. Провів два поєдинки і за підсумками здобув третє місце. Після цього я продовжував свою аматорську кар’єру аж до 2021 року, коли й перейшов у професіонали.

-Багатьох цікавить фінансовий аспект професійного спорту. Чи реально в Україні заробляти кікбоксингом? Чи отримуєте Ви гонорари за свої поєдинки?

-Так, в Україні це реально. Звісно, гонорари у кожного бійця різні і залежать від багатьох факторів: рівня спортсмена, його досягнень, медійності.

Хочу відзначити велику роль організації “World Professional League” (WPL) та її президента Ахмада Ахмедова. Завдяки WPL як аматори, так і професійні бійці мають можливості для розвитку та проведення боїв на високому рівні.

Організація таких турнірів – це колосальна праця. У кожного бійця є контракти та гонорари на певний термін. Чим успішніший спортсмен, тим вищий його гонорар. У мене, наприклад, укладений контракт з лігою WPL, яка займається моїм просуванням, організацією поєдинків та іншими аспектами кар’єри.

Юридична освіта допомагає 

-Цікавий факт з біографії – Ви маєте вищу юридичну освіту. Чи допомогли фахові знання та навички, наприклад, при підписанні контрактів? І чи доводилося працювати за спеціальністю?

-Дійсно, за освітою я юрист. Минулого року переді мною постав вибір: або професійний спорт, або кар’єра в юриспруденції. Я обрав спорт, адже це справа мого життя. Проте юридичні знання, безперечно, стали у нагоді. Коли я перечитую контракти, а роблю це багато разів, звертаю увагу на деталі і, можливо, бачу деякі аспекти інакше, ніж інші спортсмени. Бували й зауваження з мого боку. Окрім спортивної сфери, ці знання допомагають і в буденному житті. Робота юристом мені дуже подобалася, але на нинішньому етапі я зробив свій вибір на користь спорту.

-Чи існує практика переходів спортсменів з класичного боксу в кікбоксинг, і навпаки?

-Звичайно, такі переходи не рідкість. Багато хто знає, що легендарні брати Клички розпочинали свою спортивну кар’єру саме з кікбоксингу. Причому успішно виступали як на аматорському, так і на професійному рівні, перш ніж остаточно перейти в бокс і стати там світовими зірками.

Планує залишитися у рідній Вінниці

-У кожного спортсмена є свої кумири – ті, на кого він рівняється. Чи є у Вас такий еталон у спорті? Хто надихає своїми досягненнями чи стилем?

-Моїм улюбленим спортсменом є Артуро Гатті. Всі його бої були неймовірно видовищними. Гатті був відомий своєю стійкістю: багато разів опинявся в нокдаунах, але завжди знаходив у собі сили піднятися і рухатися далі. На його могильній плиті є напис: “Не рахуйте, я більше не встану”. Для мене це символ того, що які б перешкоди не траплялися на життєвому шляху, потрібно завжди боротися і йти вперед.

-Чи означає це, що Ви намагаєтеся наслідувати його агресивну манеру ведення поєдинку?

-Ні, тут радше йдеться про приклад його незламного духу. В ринзі я намагаюся вести поєдинки більш розумно та тактично грамотно. Комбіную серії ударів руками та ногами, активно рухаюся.

Мій стиль не схожий на стиль Гатті. Якщо говорити про техніку та манеру, то я більше намагаюся боксувати, як Олександр Усик – розумно, технічно, з хорошою роботою ніг.

-І наостанок, Артуре, яким Ви бачите майбутнє професійного кікбоксингу в Україні? Чи можна побудувати успішну кар’єру, залишаючись тут, чи все ж необхідно виїжджати за кордон? Які Ваші особисті плани?

-Україна демонструє дуже гідний рівень у кікбоксингу, має багато висококласних, підготовлених бійців і є однією з провідних країн у цьому напрямку. Проте для участі у змаганнях найвищого світового рівня, дійсно, часто доводиться виїжджати за кордон. Оскільки турніри такого масштабу у нас поки що проводяться не так часто.

Щодо моїх особистих планів, то в майбутньому я планую залишитися в Україні, у рідній Вінниці. Як спортсмен, як людина, яка тут народилася і виросла, я прагну популяризувати кікбоксинг у нашому регіоні. Можливо, в майбутньому відкрию власну спортивну школу. І, звичайно ж, продовжуватиму прославляти своє місто та Україну на світовій спортивній арені.

Читайте також:

Найбільша перемога в фіналах Ліги чемпіонів: ПСЖ розгромив «Інтер»

СБУ знищила 41 стратегічний літак рф у межах спецоперації «Павутина»

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”