На Одещині чоловік викрав доньку в матері, щоб уникнути мобілізації

Три роки судових процесів, рішення Верховного Суду та боротьба за повернення доньки – це реальність Світлани Кофової з Білгорода–Дністровського. Поки матір оббивала пороги інстанцій, її колишній цивільний чоловік забрав маленьку доньку та, за словами жінки, виїхав із нею за кордон, аби уникнути мобілізації.

Ексклюзивно для видання “СічНьюз” Світлана розповіла, як тривалий час намагається повернути дитину додому та з якими труднощами їй довелося зіткнутися під час спільного життя.

“Він посадив нас у машину, і більше дитина звідти не вийшла”

Спільне життя з колишнім партнером, як згадує Світлана, супроводжувалося постійними конфліктами та рукоприкладством. У травні 2022 року медики зафіксували у жінки травматичний розрив барабанної перетинки та порушення слуху внаслідок фізичного насилля.

Чоловік постійно тиснув на неї психологічно, не цураючись жорстоких образ та принижень.

У 2023 році, коли доньці виповнилося три роки, колишній попросив дозволу підвезти дитину на вокзал після святкування дня народження.

Я по своїй дурості чи довірливості сіла в машину. Після цього з машини вже ні я, ні моя донька не вийшли. Того дня мене знову побили, а дитину він просто забрав. Я подавала в поліцію, всюди… Йому дали штраф – всього 150 гривень за те, що він мене побив, – згадує Світлана.

“Коктейль Молотова” під двері за допомогу сестрі

За словами потерпілої, агресія чоловіка поширювалася не лише на неї, а й на близьких, які намагалися надати їй прихисток. Коли двоюрідний брат Світлани підтримав її та допоміг сховатися від домашнього насилля, колишній партнер вирішив помститися.

Пляшку з паливною сумішшю та гнітом зловмисник залишив прямо на порозі квартири. На щастя, сусіди вчасно злякали палія – масштабної трагедії та людських жертв вдалося уникнути.

Боротьба за дитину та позиція органів опіки

Жінка почала війну за повернення доньки. Одеська апеляція та Верховний Суд України винесли остаточний вердикт: дитина має жити з матір’ю.

Але батько просто закрив очі на закон. Він ховав дівчинку, віддав її у приватний дитсадок і наказав вихователям не підпускати Світлану, збрехавши, що мати померла. Жінка годинами стояла під парканом, аби побачити маленьку Ніку бодай на п’ять хвилин.

При цьому державні органи, які мали б захищати права дитини, умивали руки.

Ще я звертаюся до всіх інстанцій куди тільки можна і безрезультатно. В органах опіки вічно говорили все з вашою дитиною добре ми бачили її з бабусею, а користі мені з цього я не знаю особисто як вона і не бачу її. Але їм було все одно,- пояснює мати.

Поліція закриває справу, а батько перетинає кордон

Коли Світлана відкрила кримінальне провадження за невиконання судового рішення, з’явився реальний шанс повернути дитину. Проте, за словами жінки, правоохоронні органи демонстрували незрозумілу пасивність. Мати стверджує, що слідча Анна Лук’янчук протягом п’яти місяців не вживала дієвих заходів для розшуку дівчинки та її батька. Попри те, що поліції надали всі можливі дані – номери автомобілів, адреси та ймовірні маршрути пересування чоловіка, – його так і не знайшли. Наприкінці жовтня справу взагалі закрили через відсутність складу злочину.

Таке рішення фактично відкрило шлях для виїзду за кордон. Вже другого листопада колишній цивільний чоловік разом із донькою залишив межі України.

Це все з самого початку було для того, щоб він не пішов служити. А коли я виграла всі суди, вони зрозуміли, що це вже не варіант. Тому вони оформили липові документи на те, що його мати, Овчеренко Юлія Григорівна, інвалід, і вона допомогла йому виїхати. Вона провезла його до Кишинева, повернулася назад, а він із дитиною вилетів до Німеччини, – розповідає Світлана.

Ізоляція та дитячий страх: “Мамо, ти мене не вкрадеш?”

Наразі батько з донькою перебувають за кордоном. За припущеннями Світлани, вони можуть переховуватися в Мюнхені, проте точної інформації про умови проживання та навчання Ніколь матір не має. Світлана вже більше року не бачила дитину, а про сам факт виїзду дізналася самостійно через соціальні мережі, адже родичі чоловіка приховували цей факт.

Дитину повністю залякали та налаштували проти матері: під час останніх коротких зустрічей дівчинка зі сльозами запитувала: “А ти мене не вкрадеш?”. Попри всі труднощі, Світлана не збирається опускати руки. Пакет документів відповідно до Гаазької конвенції про цивільно–правові аспекти міжнародного викрадення дітей уже повністю зібрано, офіційно подано до Міністерства юстиції України та успішно передано німецькій стороні. Тепер справа перебуває під безпосереднім контролем правоохоронних органів Німеччини, і Світлана готова їхати туди, аби нарешті виконати рішення суду та повернути доньку додому.

Читайте також:

У полку “Скеля” без жодного бою масово гинуть новобранці через катування та хвороби

У Кропивницькому депутатка та посадовиця ЖЕО викрала дитину в матері

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”