Не давав матері бачитися з донькою, а тепер хоче позбавити її батьківських прав

Раніше “СічНьюз” розповідали про гучний сімейний конфлікт навколо малолітньої Валерії Поліщук, яка після тривалого проживання з матір’ю в Києві опинилася в Кропивницькому. Наразі судове протистояння перейшло у нову, виключно правову фазу.

Першого липня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в особі судді Іванової Н.Ю. відкрив провадження у цивільній справі № 404/6264/26. Позивач Максим Поліщук висунув вимогу про позбавлення батьківських прав матері дитини – Яни Поліщук. Наша редакція дослідила доказову базу. Основна її частина розбігається із позицією Яни Поліщук. Усі надані документи та факти аналізуватимуть суд та Органи опіки та піклування.

Конфлікт інтересів у доказовій базі: позиція сторін

Обгрунтовуючи позовні вимоги, сторона позивача спирається на той факт, що восьмирічна Валерія з листопада 2023 року безперервно проживає в Кропивницькому. Як доказ належних умов утримання дитини до матеріалів справи додано довідку № 36 від 19 травня 2026 року, видану КП “Житлово–Експлуатаційна організація № 1” Кропивницької міської ради.

Проте у контексті цього документа виникає важлива юридична деталь, про яку раніше заявляла відповідачка Яна Поліщук:

• Очільницею КП “ЖЕО № 1”, яке видало довідку, є матір позивача та депутатка міської ради. Подібний збіг обставин у юридичній практиці часто трактується як потенційний конфлікт інтересів, оскільки документ видано структурою, підпорядкованою близькому родичу однієї зі сторін процесу.
• Матеріальна сторона позову також зазнала змін: позивач вимагає збільшити розмір аліментів із визначених раніше 1747 гривень 22 копійок до твердої грошової суми у 10 000 гривень щомісячно, посилаючись на відсутність у матері постійного офіційного доходу. Водночас сторона матері наголошує, що фінансові та побутові суперечки є наслідком повної ізоляції дитини, а не її особистого небажання брати участь у житті доньки.

Психологічний стан дитини: ізоляція чи свідомий вибір

Вагомим аргументом позивача є висновок психолога № 05/0526 від четвертого травня 2026 року, складений за результатами трьох діагностичних сесій із Валерією. У документі зазначається, що дівчинка має високу прив’язаність до батька, натомість до матері виявляє тривожність та небажання спільного проживання.

Юристи, які спеціалізуються на сімейному правовому полі, зазначають, що подібні психоемоційні реакції потребують максимально ретельної незалежної експертизи. Коли дитина тривалий час перебуває в односторонньому інформаційному та побутовому середовищі без доступу до одного з батьків, виникає ризик формування так званого синдрому відчуження.

Показово, що у матеріалах справи є Консультаційний висновок Служби у справах дітей від 30 січня 2024 року. Тоді фахівці не виявили ознак фізичного насильства у родині батька, проте офіційно зафіксували у дівчинки підвищений рівень тривожності, викликаний саме гострою та затяжною фазою батьківського конфлікту. Що саме сформувало поточний страх дитини – минулі побутові події чи дворічна відсутність контактів із мамою – має встановити судова експертиза.

Кримінальне провадження та публічний розголос

Батько дитини, який наразі працює логістом, звинувачує Яну Поліщук у створенні штучного тиску через соціальні мережі. П’ятого червня 2025 року Кропивницьким РУП ГУНП навіть було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121010001540 за фактом можливого вчинення дій з ознаками психологічного насильства (систематичні SMS–повідомлення та публікації у соцмережах). Позивач зазначає, що медійна активність відповідачки, зокрема участь у програмі “Говорить вся країна”, шкодить психологічному стану дитини та створює ризики булінгу в школі.

З іншого боку, публічна активність матері є реакцією на системне невиконання попередніх судових рішень. Нагадаємо, чинна судова ухвала про встановлення графіку побачень, яка надавала Яні право перебувати з дитиною десять днів на місяць у Києві, стороною батька виконана не була. Замість цього щоразу фіксувалися довідки про раптові хвороби дитини, а спроби матері побачити доньку закінчилися зафіксованим медиками побиттям (довідка травмпункту КНП “Міська лікарня швидкої медичної допомоги” № 5113 від п’ятого липня 2024 року).

Таким чином, кримінальне провадження щодо SMS–повідомлень матері розгортається паралельно з фактами фізичного недопуску жінки до власної дитини.

Свідки у справі та позиція Верховного Суду

Для підтвердження своєї позиції позивач просить суд допитати трьох свідків: Ціперко Т.В. (близьку знайому родини), Армаш Т.А. (колишню колегу відповідачки) та Іванченко Н.Ю. Остання працює головним інженер у ЖЕО № 1, тобто перебуває у прямій службовій залежності від матері позивача, що також може бути враховано судом при оцінці об’єктивності її свідчень.

Юридичним підгрунтям позову визначено постанову Верховного Суду від 28 січня 2026 року у справі № 346/3848/24, яка вказує, що тривале ухилення від виконання обов’язків є підставою для позбавлення прав. Проте колізійним завданням для суду у справі Поліщук стане розмежування свідомого “ухилення” матері від виховання та штучного створення умов, за яких виконання таких обов’язків було унеможливлене іншою стороною.

З огляду на суспільну важливість теми та захист прав дитини, “СічНьюз” зазначає, що вся вищевикладена інформація базується на свідченнях Яни Поліщук, офіційних судових рішеннях та документах. Керуючись стандартами журналістської етики, ми готові надати право на відповідь колишньому чоловіку Яни та представникам органів опіки для висвітлення їхньої позиції на сторінках нашого видання.

Читайте також: Рік без доньки: історія матері з Одещини, яка бореться за її повернення

Під Києвом батько-аб’юзер викрав двох маленьких дітей у матері

“СічНьюз”