В Україні хочуть дозволити передавати прострочені продукти на благодійність

В Україні пропонують юридично дозволити передачу частини продуктів харчування, у яких завершився мінімальний строк придатності, на благодійність. Відповідну норму містить законопроєкт №15058, покликаний впровадити в країні систему фудбенкінгу – світової практики благодійного перерозподілу їжі. Проте експерти галузі попереджають: гарна на перший погляд ініціатива розбивається об суворе вітчизняне законодавство, відсутність дієвого контролю та банальні біологічні чинники.

Фудбенкінг по-українськи: що пропонує законопроєкт №15058

Ідея фудбенкінгу полягає в тому, що продукти, які не встигли реалізувати в супермаркетах, але які залишаються безпечними для споживання, не утилізують. Натомість їх пропонують віддавати благодійним організаціям для формування продуктових наборів або приготування безкоштовних гарячих обідів для вразливих верств населення.

Документ передбачає, що перед передачею їжі оператори ринку (магазини та склади) зобов’язані оцінити її стан за чіткими критеріями. Проєкт надали для ознайомлення ще в березні, проте у Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики повідомили, що народні обранці його поки навіть не розглядали.

Безпечність та мікробіологія

Нинішнє українське законодавство непохитне. Наступного дня після завершення терміну придатності товар стає нелегальним для продажу чи передачі. Його мають вилучити з обігу та повністю утилізувати.

Заступник керівника ГО Науково-дослідний центр незалежних споживчих експертиз ТЕСТ – ГО “Споживча довіра” Валентин Безрукий наголошує, що оцінювати потрібно не якість продукту (смак чи вигляд), а виключно його безпечність. А це потребує часу, якого у товарів, що швидко псуються, просто немає.

Безпечність, в першу чергу, це мікробіологія. А мікробіологія робиться не менше, аніж три дні, краще п’ять, залежно від того, які саме аналізи роблять. І тоді лабораторія може зробити висновок щодо безпечності продуктів, які кудись передають, – пояснює Валентин Безрукий.

Експерт додає, що такий механізм гіпотетично може спрацювати для сухих продуктів (каші, крупи, макаронні вироби). Якщо лабораторний аналіз підтвердить їхню безпечність, їх можна передавати. Проте з м’ясною чи молочною продукцією, яка має короткий життєвий цикл, це технічно неможливо – товар просто згниє, поки лабораторія видасть висновок.

Закон один для всіх: виключень для благодійності немає

Спроби розділити харчові продукти на “звичайні” та “благодійні” є юридично безперспективними та небезпечними для здоров’я громадян. На цьому акцентує експертка у сфері харчових продуктів, кандидатка юридичних наук Яна Добідовська.

Нема розподілу харчових продуктів – на благодійні чи ні. Вони мають відповідати вимогам харчового законодавства. Без виключень. Я не знаю змін, які це дозволяють. Їх не було. Безпечність має бути дотримана, – підкреслює Яна Добідовська.

Будь-яка перевірка виявить порушення строків придатності чи відсутність належних документів, і відповідальність за це нестиме той, хто ці продукти розповсюдив. Ба більше, існує суттєвий ризик, що під виглядом “гуманітарки” протерміновані товари банально спливатимуть на стихійних ринках або роками застрягатимуть на складах.

Тіньовий ринок “прострочки” вже діє

Поки депутати розглядають теоретичні моделі фудбенкінгу, в Україні вже понад десять років активно функціонує нелегальний бізнес із продажу протермінованих товарів. Виконавчий директор Союзу споживачів України Максим Несміянов зазначає, що копіювати французьку чи американську практику в нинішніх реаліях – це звичайний піар.

Якщо поїдете на базари Києва, ви знайдете ці точки, де продають і молочку, і не-молочку, і ковбаси, – все, що заборонено віддавати на благодійність. Тобто тут продається вже протерміноване. Тому, що вони там собі в Раді придумали, я поняття не маю. Наразі практика інша: все це продається зі знижкою у 50 та більше відсотків, і бідні люди це все купують, на жаль, – констатує Максим Несміянов.

Ситуацію погіршує й те, що наразі планові перевірки бізнесу перебувають під забороною через воєнний стан. Український ринок і без того наводнений фальсифікатом, а легалізація передачі протермінованої їжі без жорсткого лабораторного контролю може призвести до масових отруєнь.

Щоб ініціатива дійсно допомагала людям, а не створювала загрозу їхньому життю, законодавцям доведеться розробити надчіткий і швидкий механізм сортування та перевірки товарів, до якого українська логістична та лабораторна інфраструктури наразі не готові.

Читайте також:

Не давав матері бачитися з донькою, а тепер хоче позбавити її батьківських прав

Рік без доньки: історія матері з Одещини, яка бореться за її повернення

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”