Смертельний острів та елітні куртизанки – Венеція очима вінничанки

Італійська Венеція – це місто, яке не залишить байдужим жодного туриста. Вузенькі вулички, вишукані гондоли, відсутність автомобілів та лабіринти каналів створюють поетичний, романтичний настрій. Місто, в якому неможливо поспішати, де кожен крок – це подорож у часі. Журналістка «СічНьюз» побувала там і поділилася враженнями. 

Вулиця шириною 64 сантиметри

Однією з найцікавіших деталей Венеції є найвужча вулиця міста, ширина якої становить всього 64 сантиметри. Прогулянка цією вуличкою дарує унікальний досвід і дозволяє відчути справжню атмосферу міста.

Микола Турляй, досвідчений гід, розповів нам багато цікавих фактів про це чудове місто на воді. Він зазначив, що жителі Венеції не вважають себе італійцями, а називають себе виключно венеціанцями. Лише за межами країни, наприклад, під час футбольних матчів, вони відчувають свою належність до Італії.

Історія та Романтика

Венеція відома як місто романтики, пристрасті та кохання. Більшість жінок мріють про пропозицію на гондолі, адже вважають це місто ідеальним для романтичних моментів.

Однак, історія Венеції далека від романтики. До XVIII століття місто постійно перебувало у стані війни, а у 1575-1577 роках його сколихнула страшна чума, яка забрала майже 50 тисяч життів, включаючи відомого художника Тіціана.

Елітні куртизанки та наука

Венеція також поєднує в собі горе та біль, романтику та науку. Саме тут вперше почали продавати книги. Іншим цікавим фактом є те, що професія куртизанки вважалася однією з найелітніших. Всі жінки, які працювали куртизанками, були розумними та начитаними, вміли писати та рахувати.

Сучасна Венеція

Сьогодні Венеція гостинно приймає туристів з усього світу. Місцеві жителі жартують, що, виходячи на вулицю, вони самі опиняються в гостях у своїх туристів. Це місто з багатою історією та унікальною атмосферою залишає сліди в серці кожного, хто хоч раз побував тут.

Містичний острів

Недалеко від Венеції знаходиться острів Повелья.Одне з найбільш православних місць у Венеціанській лагуні. Але вже не одне століття про нього ходить “дурна” слава.

Острів безлюдний, закритий для відвідування і ретельно патрулюється поліцією. А ті, хто на нього ризикнуть завітати, зникають безвісти або розповідають історії, від яких волосся стає дибки. І ні, це не казочки для дітей або заманлива історія для туристів-екстремалів.

Влада Італії забороняє екскурсії, прогулянки та будь-яке відвідування острова. Повелья став синонімом жорстокості та смерті, хвороб та приреченості.

Раніше на острові панували достаток та вирувало життя. Містяни жили, як звичайно. Однак знову ж таки чума зруйнувала цю ідилію. Під час епідемії в Повельї розміщали лазарети та звозили усіх хворих, щоб відгородити здорових мешканців Венеції. Часто разом з хворими привозили і членів їхньої родини, навіть якщо ті не були заражені. Такий жорстокий карантин означав страшну смерть в муках. Нерідко тіла загиблих спалювали разом з живими в одному безжальному вогнищі.

За підрахунками, там на одному квадратному кілометрі померло близько … 160 тисяч людей!

Сіра хмарина, яка задушила лікаря?

Але особливо прославився острів, коли у 20-у столітті там побудували психіатричну лікарню. Тоді психіатрія, як наука, розвивалася не дуже активно, а тому потрібні були дослідження. І ось один лікар активно цим займався. Він безжально знущався над людьми та робив лоботомію (без наркозу).

Але одного разу лікар розплатився за свої знущання. Він скоїв самогубство, скинувшись з дзвіниці, де проводив свої дослідження. Достеменно невідомо, що стало причиною. Одні кажуть, що він сам зійшов з розуму. А інші, що він також почав бачити та чути померлих або його просто замучила совість.

Та не падіння стало причиною смерті лікаря. Коли він впав, то був ще живий.  Вбило лікаря щось незрозуміле – нібито з-під землі з’явилась сіра хмарина, яка й задушила його.

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”