Україна та США створили Інвестиційний фонд відбудови: що кажуть експерти

Україна та Сполучені Штати Америки зробили важливий крок у поглибленні двосторонніх відносин, підписавши Угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови. Документ, підписаний вчора пізно ввечері, спрямований на залучення глобальних інвестицій та розбудову партнерства на рівноправних засадах, зокрема, в контексті спільного використання українських надр.

Про підписання угоди повідомила перша віцепрем’єрка – міністерка економіки України Юлія Свириденко. За її словами, документ є результатом домовленостей між Президентом Володимиром Зеленським та Президентом Дональдом Трампом, а з боку США угоду підписав міністр фінансів Скотт Бессант.

Ключові положення Угоди

•  Створення Фонду. Засновується спільний Фонд для залучення інвестицій в економіку України.

•  Власність України. Чітко закріплюється збереження повної власності та контролю України над ресурсами на її території та в територіальних водах. Україна самостійно визначає місця та обсяги видобутку.

• Рівноправне партнерство. Фонд створюється на засадах партнерства 50/50. Управління буде спільним, без переважного голосу однієї зі сторін.

•  Захист державних компаній. Угода не передбачає змін у статусі чи управлінні державними компаніями (“Укрнафта”, “Енергоатом”), які залишаються у власності України, а також не стосується приватизації.

•  Відсутність боргів. Документ не створює боргових зобов’язань України перед США.

•  Фінансування Фонду. Наповнення Фонду відбувається виключно за рахунок 50% доходів державного бюджету України від нових ліцензій на проєкти у сфері критичних матеріалів, нафти і газу, наданих після створення Фонду. Доходи від вже існуючих проєктів не враховуються. Це співпраця, розрахована на десятиліття.

•  Внески Сторін. США вноситимуть кошти та, можливо, нову допомогу (наприклад, системи ППО). Україна – 50% доходів від нової ренти за нові ліцензії на нові ділянки, а також може робити додаткові внески.

•  Інвестиції Фонду. Кошти Фонду інвестуватимуться виключно в Україну – у видобуток корисних копалин, нафти і газу, а також супутню інфраструктуру та переробку. Конкретні проєкти визначатимуться спільно.

• Реінвестування прибутків. Планується, що протягом перших десяти років прибутки та надходження Фонду реінвестуватимуться виключно в Україну (нові проєкти, відбудова).

•  Залучення технологій. США сприятимуть залученню технологій та капіталу від інвестиційних фондів і компаній зі США, ЄС та інших країн за підтримки DFC (Корпорація фінансування розвитку США).

•  Податкові гарантії. Доходи та внески Фонду не оподатковуються ані в США, ані в Україні.

• Законодавчі зміни. Для запуску Фонду потрібні точкові зміни до Бюджетного кодексу України та ратифікація Угоди Верховною Радою.

• Угода відповідає Конституції та законодавству України, міжнародним зобов’язанням і не суперечить євроінтеграційному курсу країни. Юлія Свириденко наголосила, що підписання є важливим сигналом для міжнародних інвесторів щодо надійності довгострокової співпраці з Україною.

Підписанню передував Меморандум у сфері спільного освоєння рідкоземельних копалин, підписаний 17 квітня.

Політичні реакції та оцінки експертів

Підписання угоди викликало обговорення в Україні. Приміром, фракція опозиційної партії “Європейська Солідарність” висловила невдоволення тим, що депутати не були залучені до переговорів, і вимагає від Президента Зеленського зустрічі з представниками парламентських фракцій для обговорення документа. Партія наполягає на прозорості, публічному контролі та підзвітності у реалізації угоди, а також залученні незалежного аудиту.

Експертні думки різняться. Керівник аналітичного напряму “Мережі захисту національних інтересів “АНТС” Ілля Несходовський вважає угоду необхідною для України. Він бачить у ній обмін частини доходів від ресурсів на військову та фінансову допомогу, а також американські інвестиції. Наявність американського контролю може стимулювати подальші інвестиції.

Однак, на думку експертів, інвестиції від Фонду не варто очікувати негайно. Співзасновник та директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін прогнозує, що нові проєкти під час війни неможливі, і реальні інвестиції можуть надійти не раніше середини 2025 року, а то й у 2027-2028 роках. Він також припускає, що наступна допомога від США може надходити як борг, який накопичуватиметься у Фонді.

Президент Київської школи економіки, колишній міністр економіки Тимофій Милованов називає угоду “величезною політичною і дипломатичною перемогою” для України. Він вважає, що вона дає внутрішню політичну перемогу Дональду Трампу, покращуючи його ставлення до нашої країни. Милованов підкреслює, що Україні вдалося захистити свої інтереси попри “шалений тиск”, і угода виглядає справедливою, відкриваючи можливість для нової військової допомоги від США. Він зазначає, що одразу після підписання з’явилася інформація про погодження Трампом першого за його потенційної другої каденції продажу зброї Україні.

Водночас деякі аналітики акцентують на відсутності в угоді безпекових гарантій для України з боку США. Директор Інституту світової політики Євген Магда вважає угоду “більше політичною”, спробою відновити відносини зі США, але “відсутність безпекових гарантій – це дійсно проблема”. На його думку, Україна має інші, більш корисні безпекові угоди з партнерами.

Доцент Одеського національного університету ім. Мечникова Володимир Дубовик скептично оцінює угоду загалом та заяви Білого дому про інвестиції як найкращу гарантію безпеки. Він вважає, що Вашингтон поки не готовий говорити про безпекові гарантії, і тому найближчим часом не варто очікувати нових поставок зброї чи допомоги на підставі цієї угоди.

Читайте також:

Бойовий медик Гліб Бітюков назвав головний «козир» України на переговорах

Шахраї, які незаконно користувалися надрами, перерахували по 800 тисяч на ЗСУ

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”