Вінничани звинувачують міськраду у приховуванні правди про загибель військового

Вінниця опинилася в епіцентрі скандалу. Міську владу звинувачують у навмисному спотворенні інформації про обставини загибелі військовослужбовця Ігоря Синявського. Офіційне повідомлення про його смерть від “важкого поранення” під час виконання бойового завдання викликало хвилю обурення серед громадськості після того, як стали відомі жахливі подробиці трагедії.

На день народження підірвав гранату

Як з’ясувала журналістка “СічНьюз”, поспілкувавшись із сестрою цивільної дружини загиблого, Лілією Ульяновською, справжня причина смерті Ігоря Синявського та його 41-річної співмешканки Олександри Максименко є зовсім іншою. За словами Лілії, 30 березня 2025 року, у свій 40-й день народження, Синявський підірвав гранату на літній кухні приватного будинку по вулиці Антона Турчановича. Внаслідок вибуху обидва загинули на місці.

Я приїхала на місце, де це все трапилося, і хотіла забрати її речі. Трагедія сталася на літній кухні. Коли я туди прибула, там сидів батько Ігоря і розпивав алкогольні напої. Ще там проживала квартирантка. Мій приїзд батько Синявського сприйняв негативно, – розповідає Лілія.

Вона хотіла забрати речі сестри. Але, коли Лілія зайшла до кімнати, сильно здивувалася.

Здалося дивним, що в кімнаті взагалі не було речей сестри. Мені вдалося поспілкуватися з квартиранткою. Вона сказала, що Олександра з Ігорем сильно сварилися, він погрожував їй. Коли стався вибух, квартирантка була в будинку, а батько Ігоря спав. Після цього вона забігла на літню кухню і побачила обох мертвими; вони лежали поруч. Квартирантка й викликала поліцію, – ділиться подробицями Лілія.

Обурює бездіяльність влади

Родину Олександри обурила інформація, яку поширила місцева влада, а згодом й деякі ЗМІ, про “героїчну загибель” військового.

Ви не уявляєте, який ми відчули біль, коли на наступний ранок після поховання сестри ми приїхали до неї на кладовище, а Ігоря Синявського привезли ховати як Героя, – із болем розповідає сестра.

Лілія під всіма публікаціями відмічала мера міста Сергія Моргунова, зверталася до модераторів видалити інформацію і написати правду. Але її крик болю залишився непочутим.

Місцева влада ніяк не відреагувала на моє прохання видалити інформацію, – розповідає сестра Олександри.

Спогади про сестру

Лілія згадує про свою сестру, як про добру, щиру, комунікабельну людину.

Моя сестра була дуже позитивна і комунікабельна людина, мала велику кількість друзів. Була дуже привітна. Вона проживала в приватному секторі. Поки доходила до магазину чи йшла ще кудись, зі всіма поздоровається, розпитає як справи. Кожному приділить час, попри вік людини, – з посмішкою пригадує Ліля.

P.S. Редакція “СічНьюз» готова надати можливість висловитися усім причетним до цієї ситуації. 

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”