Еліта в окопах: хто з українських політиків та їхніх дітей обрав шлях воїна

Тема участі представників політичної еліти та їхніх родин у бойових діях залишається однією з найбільш обговорюваних та чутливих у суспільстві. Поки пропагандистські наративи намагаються переконати громадян у «недоторканності» можновладців, реальні історії з фронту демонструють іншу, часто трагічну сторону медалі.

На четвертому році повномасштабного протистояння питання соціальної справедливості та «рівності в обов’язках» стоїть гостріше, ніж будь-коли. Суспільство пильно стежить за тим, чи діє принцип «воюють усі» для тих, хто ухвалює закони в Києві. Аналізуємо, як виглядає «політичний десант» України та яку ціну платять сім’ї політиків у цій війні.

Депутатський мандат і автомат

За офіційними даними керівництва Верховної Ради, станом на 2025–2026 роки близько 20 народних депутатів поточного скликання безпосередньо залучені до військової служби. Дехто з них поєднує ротації з голосуваннями, інші — повністю присвятили себе фронту, склавши повноваження або перейшовши у статус діючих офіцерів.

• Роман Костенко («Голос»): Полковник СБУ та секретар оборонного комітету. Костенко став одним із символів «воїна-депутата», беручи участь у плануванні та реалізації операцій на Півдні та Сході. Його експертиза в аеророзвідці та тактиці часто стає містком між запитами фронту та законодавчими ініціативами.
• Михайло Забродський (екснардеп «ЄС»): Генерал-лейтенант, який ще у 2023 році склав мандат, щоб зосередитися на роботі в Генеральному штабі. Його приклад став показовим для тих, хто вважає, що фаховий військовий під час війни корисніший у штабі чи окопі, ніж у сесійній залі.
• Роман Лозинський («Голос»): Один із наймолодших депутатів, який на початку вторгнення підписав контракт із Силами спеціальних операцій (ССО). Пройшовши бої на Херсонщині, він повернувся до парламентської роботи, але продовжує залишатися резервістом з активним бойовим досвідом.

Регіональні втрати

Якщо на рівні Верховної Ради бойові втрати є одиничними, то серед депутатів місцевих та обласних рад статистика значно трагічніша. За даними руху «Чесно», сотні представників місцевого самоврядування пішли на фронт добровольцями.

Найбільш резонансною стала загибель Сергія Ільницького (позивний «Сокіл»), депутата Київської міської ради, який загинув у серпні 2023 року під Курдюмівкою. Він був кадровим військовим, полковником, і попри мандат, обрав передову. Також країна пам’ятає Олега Барну, народного депутата VIII скликання, який поліг під час штурмових дій на Донеччині у квітні 2023 року.

«Золота молодь» під вогнем

Найбільше міфів оточує тему дітей топчиновників. Проте факти свідчать про те, що чимало нащадків відомих прізвищ обрали службу в ЗСУ, часто уникаючи публічності.

1. Син Олексія Данілова: Колишній секретар РНБО неодноразово підтверджував, що його син служить у лавах Збройних сил. Попри постійні спроби дезінформації з боку ворожих медіа про його перебування за кордоном, військове керівництво та побратими фіксували його участь у бойових підрозділах.
2. Олександр Луценко: Син колишнього Генпрокурора та нардепа Юрія Луценка (який і сам служив під Бахмутом до погіршення стану здоров’я). Олександр воював у складі артилерійського підрозділу ще з 2014 року, а після повномасштабного вторгнення повернувся до строю.
3. Син Миколи Княжицького: Микола-молодший також обрав шлях військової служби, що підтверджувалося як самим депутатом, так і публічними звітами підрозділів.
4. Син Михайла Бондаря: Депутат Михайло Бондар, який сам є ветераном АТО, відправив на фронт свого сина, підкреслюючи спадковість військової справи в родині.

Коли син депутата в окопі – це найкраща відповідь на будь-яку російську ІПСО про те, що “багаті не воюють”. Це клей, який тримає суспільство разом, – зазначають військові експерти.

Соціальна напруга та виклики

Попри наведені приклади, у суспільстві зберігається високий рівень скепсису. Це зумовлено випадками «мажорних» скандалів, коли діти деяких чиновників були помічені на курортах Європи за допомогою підроблених документів або волонтерських посвідчень.

Одним із найгучніших став скандал із заступником голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Юрієм Арістовим. У липні 2023 року його помітили в одному з найдорожчих готелів Мальдів. Попри те, що він мав доступ до державної таємниці та опікувався оборонними питаннями, поїздка була оформлена як «службове відрядження», що викликало хвилю обурення та призвело до складання ним мандата.

Ще один приклад, що став мемом, – поїздка народного депутата Миколи Тищенка до Таїланду нібито для «зустрічі з українською громадою» у розпал запеклих боїв на фронті.

Відсутність чіткої мети поїздки та її невідповідність статусу депутата під час війни призвели до його виключення з фракції, проте цей випадок став символом «парламентського туризму». Розслідування журналіста Михайла Ткача викрили цілу мережу українських топпосадовців та їхніх дорослих синів, які під час воєнного стану переїхали до Лазурного узбережжя Франції та Австрії.

Наприклад, син колишньої народної депутатки Наталії Королевської, Ростислав Солод, був помічений у Дубаї та Європі, ведучи розкішний спосіб життя, поки його батьки перебували під слідством.

Численні родичі керівників обласних митниць та податкових адміністрацій ставали фігурантами розслідувань через перетин кордону як «волонтери», хоча за фактом проводили час у казино чи на шопінгу в Мілані.

Зловживання системою «Шлях»

За даними НАЗК та розслідувальних проєктів, тисячі чоловіків призовного віку, пов’язаних із регіональними депутатами, скористалися дозволами на вивезення гуманітарної допомоги, щоб покинути країну без вороття. Зокрема, у 2024–2025 роках виникли скандали навколо синів окремих мерів західних областей, які виїхали за цією схемою «на кілька днів», але залишилися в США чи ЄС.

Мова йде про Олега Станілавського, син мера Коломиї Богдана Станіславського.

Це один із найбільш медійних скандалів. У 2023 та 2024 роках у мережі з’явилися фото та відео, на яких Олег Станіславський відпочиває на Балі (Індонезія). Поки його батько звітував про допомогу фронту, син подорожував елітною яхтою та займався йогою на курорті.

Мер Коломиї заявив, що син «доросла людина і зробив свій вибір самостійно», а він сам «не так його вчив». Це викликало хвилю гніву, оскільки залишилося відкритим питання: як саме чоловік призовного віку перетнув кордон.

Геннадій Васьків (ексзаступник мера Львова)

У 2024–2025 роках активно обговорювався виїзд Васьківа через систему «Шлях». Журналісти з’ясували, що він виїхав як волонтер за листом від Львівської ОВА для перевезення гуманітарної допомоги, але не повернувся в Україну. Разом з ним виїхала і його родина.

Син заступника мера Харкова (Сергія Кузьміна)

Останній гучний випадок (кінець 2025 року) – загибель 21-річного сина заступника мера Харкова у Відні (Австрія). Його тіло знайшли у спаленому авто. Цей випадок підняв нову хвилю дискусій про те, чому діти топчиновників перебувають за кордоном, замість того, щоб бути в Україні, попри те, що в цій ситуації мова йде про вбивство.

Читайте також:

Замуровані живцем: у Києві коти стали заручниками багатоповерхівок

Мільйонні статки та «паперова» служба: ДБР викрило схеми полковника ТЦК

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”